Колонка редактора (2001)Людина та її справа (2001)Парадигми сучасної науки (2007)Історія, теорія, методологія (2001)Мова і майбутнє України (2005)Національна культура (2001)Україна - етнос (2005)Освіта (2001)Україна і світ (2002)Експедиційне українознавство (2009)Рецензії, відгуки (2005)

Автор: Чмільова Світлана аспірантка ННДІУВІ

Однією з нагальних проблем українського села є його культурний розвиток. З огляду на суспільну значущість ця проблема в українській історіографії представлена широким колом пу­б­лікацій, які потребують узагальнення і класифікації.
Науково осмислити соціально-економічне ста­новище українського села, проблеми його ма­теріальної і духовної культури у вітчизняній історіографії новітнього часу зробили спробу вчені Інституту історії України НАН України. Впродовж 1991–1993 рр. вони видали збірник наукових статей «Сучасне українське село: про­блеми, пошуки (1985–1990 рр.)», у якому питання культурно-освітнього розвитку села в умовах переходу до ринкової економіки розглядають О.Ганжа та Г.Заплатнікова [14], Л.Шевченко [43]. Автори аналізують негативні наслідки радянської політики для розвитку культурної сфери села, намагаються окреслити шляхи піднесення його інтелектуального потенціалу.
Починаючи з 1991 р., невідкладні проблеми ді­яльності сільських закладів культури стали пре­дметом обговорень науково-практичних кон­ференцій, що проводилися в Україні. Змістовними щодо зазначених питань є матеріали науково-практичної конференції «Відродження українського села» (м. Полтава, 1991 р.) [11]. Велику кількість різноспрямованих, альтерна­тив­них поглядів, концепцій і цілісних теорій со­ціально-економічного і духовного розвитку се­ла всебічно висвітлила Міжрегіональна нау­ково-практична конференція «Проблеми соціального і духовного відродження села на сучасно­му етапі», що відбулася в Черкасах у 1991 р. [27]. Однією з вагомих висловлених пропозицій була необхідність докорінної зміни характеру і змісту роботи сільських шкіл і закладів культури, перетворення їх в активнодіючий центр з різноманітною діяльністю з метою залучення всіх груп сільського населення до цінностей культури, розвитку його творчості і самодіяльності в соціальній і духовній сферах.
На нашу думку, для робіт із порушеної проб­леми, що з’являлися в першій половині 90-х років ХХ ст., нерідко були характерними емо­ці­йність викладу, політичне забарвлення, по­зи­тивізм в оцінюванні явищ. Так, даючи соціа­ль­но-культурну характеристику сільському н­аселенню України, В.Чишко основну увагу сконцентровує на кількісних і якісних показниках і не зупиняється на деструктивних явищах у цій сфері [40].
Особливістю досліджень другої половини 90-х років ХХ ст. є те, що вони більшою мірою позбавлені політичної заангажованості і впливу методологічного догматизму, розкривають різні сторони селянського життя, у них основ­ний акцент ставиться на вивченні складних і не­однозначних явищ і процесів, розвиток яких можна передбачити в майбутньому.
Незважаючи на неукомплектованість джерельної бази, труднощі у виборі способів і методів осмислення поточних подій і явищ, ґрунтовними є розвідки з економічних, соціальних, демографічних проблем села в період новітньої історії України Л.Беренштейн, Ф.Джос, П.Пан­ченка [36]. Серед досліджень складних процесів соціально-побутового розвитку українського села виокремлюється науковий доробок І.Ри­бака [29].
Зусилля багатьох учених поступово спрямовуються на осмислення феномену українського села, місця і ролі селянства в бутті українства. Досліджуючи село в етнонаціональному вимірі, М.Вівчарик обґрунтовує своєрідність такого підходу насамперед тим, що на селі значною мірою зберігаються традиційні риси культури нації, її звичаї, норми поведінки, обряди, тобто унікальний досвід національного буття. Він указує на відчутну роль культурно-освітніх закладів у формуванні культури міжнаціональних відносин, національно-культурному відродженні української держави [10, 4].
Результатом вивчення селянської тематики вітчизняними істориками стало видання у 2006 р. узагальнюючої праці «Історія українського селянства», у якій на основі сучасних підходів та оцінок зроблено історичний зріз історії селянства від давнини до наших днів. Автор роз­ділу «Сільська культура» О.Андрощук наголошує, що досліджувати й описувати сільську культуру України 90-х років ХХ ст. у ширшому кон­тексті, ніж просто історико-статистичний ви­клад культурно-побутової інфраструктури села, доволі складно. Відсутні як систематизована джерельна база, так і синтетичні дослідження проблеми. Нерідко відповіді щодо культурних практик та запитів сучасного українського селянина доводиться шукати в царині соціології. З огляду на це автор зробив спробу об’єднати різні підходи і...

Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку