Колонка редактора (2001)Людина та її справа (2001)Парадигми сучасної науки (2007)Історія, теорія, методологія (2001)Мова і майбутнє України (2005)Національна культура (2001)Україна - етнос (2005)Освіта (2001)Україна і світ (2002)Експедиційне українознавство (2009)Рецензії, відгуки (2005)

Автор: Червінська Тетяна студентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Що стосується частотності закупівель вина, то М. Ханенко у 1732 р. купував різні сорти вин 11 разів, у деякі місяці фактично кожного дня, а в деякі – раз на кілька місяців, у 1733 р. – 9 разів, тоді як Я. Маркович у 1732 р. – 12. Бачимо, що частотність закупівель вина в середньому однакова. Проте Я.Маркович завжди купував більше одиниць у великих об’ємах, можливо, з метою заповнення власного винного погреба. У 1727 р., частину якого провів у Сулацькому по­ході, він лише частково фіксує своє вживання алкоголю (за цей рік зроблено лише 6 записів, пов’язаних з вином).
Горілка – алкоголь, який здавна пов’язують з козаками. Політична верхівка XVIII ст. впевне­но продовжувала традицію вживання цього хмільного напою, виокремлювала для себе без­ліч його видів (Табл.1). На думку провідного фран­цузького дослідника історії повсякдення Ф.Броделя, поява горілки та зернових спиртів стала справжньою революцією. У ХVI ст. спиртне лише створюється, ХVII ст. забезпечує йому просування, а ХVIII ст. його популяризує. Горілка довго залишалась лікарським засобом, особ­ливо від чуми, подагри, втрати голосу. Ще в 1735 р. «Трактат про хімію» твердив, ніби спирт є своєрідною панацеєю. Хоча доти він уже тривалий час прислуговувався для наливок [1, 201]. У записах представників старшини знаходимо згадки, що ілюструють горілку як ліки, елемент для виготовлення наливок і власне алкогольний напій.
Порівняно з вином фіксується не лише прид­ба­ння даного алкоголю, а й безпосереднє його вживання, що часто стоїть у парі з прикметником «подпияхомъ». Так, М.Ханенко за 1732 р. зробив 6 записів, що стосуються вживання міцного напою, тоді як Маркович – 27. У 1733р. М.Ханенко зробив 14 записів, пов’язаних з безпосереднім уживанням алкоголю, Я. Маркович у 1727 р. – 18 зафіксованих згадок. Загалом частотність вживання оковитої в обох представників старшини у середньому однакова, якщо брати до уваги як спільні роки, так і різні для кожного з них. У Діаграмі 1 подано дані у відсотковому відношенні. У щоденнику М.Ханенка горілка згадується у такому контексті: «Для поминок въ домъ умершого станъ горълки и денег 1 р.» [5, 101]; «у отца духовского была свадьба, которого и зятя его обослано зъ дому моего дробыною, хлебомъ и водкою» [5, 120]. У першому випад­ку він надсилав спиртне на поминки разом з грошима, у другому – дарував нареченому горілку та хліб. Це може свідчити про те, що даний продукт в той час був досить дорогим та цінним.
На сторінках щоденників також часто зустрічаємо згадки про інші алкогольні напої, зокрема пиво. Завдяки високій поживності й низькому вмісту алкоголю пиво здавна вважали за «добрий» алкоголь, на противагу міцнішим напоям на кшталт горілки. Де владарює пиво, там люди ситі та щасливі[6, 36]. У Московії, де все запізнювалося, споживач ще 1655 р. діставав ячмінне пиво («cervoise») [1, 199]. У XVІII ст. пиво достатньо відоме на території Гетьманщини, що підтверджують записи щоденників. Поруч з пивом у щоденниках часто зустрічається й інший хмільний напій – «мед питний», чи просто мед. М. Ханенко нерідко купує пиво та мед разом, наприклад: «На мед медъ и пиво 6 к.» [5, 104]. Всього за 1727–1733 рр. він придбав пива 18 ра­зів, меду – 14. Я. Маркович надавав перевагу більш міцному алкоголю, а відтак за 1732 р. він лише кілька разів купував мед і пиво.
Популярність того чи іншого напою для ок­ре­мого представника старшини визначено у Діа­грамі 2. Я. Маркович у 1732 р. (як і в інші роки) надає перевагу горілці, тоді як М. Ханенко – вину.
Варто також звернути увагу на вживанн­я ал­коголю під час посту, оскільки свята у пов­ся­­кденні козацької старшини займали не ос­танн­є місце. Піст – час покаяння, утримання від спокус, молитви та навернення. На прикладі козацької еліти бачимо, що вона не завжди утримувалась від спиртного. Старшина під час посту вживала алкоголь, проводила час на банкетах. Так, у Різдвяний піст 1732 р. вона відзначала чотири свята: іменини цесарівни Катерини Іоанівни, свято кавалерії російської Андрія Первозваного, іменини гетьмана та цесарівни Єлизавети Петрівни. Звісно, святкування такого роду супроводжувалось хмільними застіллями. Проаналізувавши пізніші роки ведення щоденникових записів, читаємо, що М. Ханенко у 1742 р. під час Різдвяного посту лише раз купує вино: «привезено зъ Стродуба вина бочку лагонского» [5, 184], чотири рази за піст фігурують записи на зразок «много пили», «и до...

Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку