Колонка редактора (2001)Людина та її справа (2001)Парадигми сучасної науки (2007)Історія, теорія, методологія (2001)Мова і майбутнє України (2005)Національна культура (2001)Україна - етнос (2005)Освіта (2001)Україна і світ (2002)Експедиційне українознавство (2009)Рецензії, відгуки (2005)

Автор: Смольницька Ольга науковий співробітник відділу української філології ННДІУВІ

14–15 травня 2013 р. у Києві відбувся ХІІІ Між­народний науковий семінар «Українськими стежками Санкт-Петербурга». Традиційно тема семінару присвячена українським реаліям Північної Пальміри: як впливу діячів на культурне життя Санкт-Петербурга, так і українській топоніміці колишньої російської столиці. 14 травня в Академії адвокатури України присутніх привітали організатори семінару Тетяна Конончук, Тетяна Лебединська. Вступне слово виголосила ректор Академії адвокатури Тетяна Варфоломє­єва. Також колег привітав генеральний консул Генерального консульства України в Санкт-Петербурзі 2004 – 2009 рр. Микола Рудько. Вітанням від фольклорного гурту «Чумаки» стало виконання українських народних пісень і творів на слова Т. Шевченка. Організатори семінару висловили вдячність науковцям Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії за багаторічну конструктивну співпрацю, яка дала змогу втілити в життя перспективні проекти.
Тетяна Конончук, кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри української фі­ло­логії та суспільних наук Академії адвокатур­и Ук­раїни, член Національної спілки письменникі­в України, виступила з доповіддю «Російська ма­ла проза і наука про українське буття 30-х ро­ків ХХ ст.». Дослідниця зупинилася на темі Голодомору, зіставивши оповідання В. Тендрякова «Хлеб для собаки» і сучасного автора О. Іллічевського «Во­робей» (2005). Тетяна Лебединська, кандидат філософських наук, професор, член Націона­ль­ної спілки письменників України, у доповіді «Кирило Розумовський: між Північною та Південною Пальмірами» розповіла про українські реалії Санкт-Петербурга, у тому числі про шевченкознавчий дискурс.
Владлен Гончаренко, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії пра­вових наук України, завідувач кафедри кримі­нального процесу та криміналістики Академі­ї адвокатури України, виголосив доповідь «Сте­ж­ки Тараса Шевченка до мене», у якій розповів ­про власне сприйняття поезії Кобзаря з дитинства.
Доповідь Ангеліни Пономаренко, кандидата філологічних наук, завідувача відділу української філології ННДІУВІ, «Викладачі-українці в історії кадетських корпусів Санкт-Петербурга» цікава історичним аналізом, розробкою маловідомих фактів із життя Є.Гребінки, прагматичним підходом до осмислення позитивного дос­віду формування військової еліти.
Володимир Синчук, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник, член Національної спілки краєзнавців України, полковник медичної служби запасу (м. Бердичів), у росій­сь­комовній доповіді розповів про суспільну і пра­возахисну діяльність В. Г. Короленка. Зок­ре­ма, до­повідач згадав про захист письменником удмуртів, яких звинувачували в ритуальному вбивстві.
Культурологічно-філософський дискурс із за­діянням сучасних франкомовних джерел про­­вела Оксана Паращук, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української філології та суспільних наук Академії адвокатури України. Доповідь «Питання української ідентичності в журналі «Основа» цікава передусім тим, що торкається сучасних проблем і звертається до аналізу зв’язку між епохами.
Українській топоніміці Санкт-Петербурга бу­ли присвячені доповіді Тетяни Цимбал (м. Кривий Ріг), доктора філософських наук, доцента кафедри історії України, філософії і політології Криворізького економічного інституту Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана, та Павла Скавронського, директора музею історії м. Бердичева Житомирської області. Доповідь П. Скавронського, написана в співавторстві з Анжелою Цвєтковою (головою Бердичівського міського комітету про­ф­спілки працівників освіти), містила статистичні дані та історичний аналіз. Дослідники зо­середилися переважно на українських наз­вах вулиць, провулків і площ Північної Пальміри. До компаративного аналізу звернулася Леся Король, аспірантка кафедри української літератури Запорізького національного університету, у доповіді «Модель історичного роману «Без права на повернення» та повісті-есе «Лінія Маннергейма» В. Чемериса як творця жанрового різновиду. Історичні істини та художні інтерпретації».
15 травня у Національному музеї Тараса Шев­ченка науковий семінар продовжив свою ро­боту. Микола Сулима, доктор філологічних наук, член-кореспондент АН України, заступник директора Інституту літератури НАН України ім. Т. Г. Шевченка, у доповіді «Михайль Семенко: Петербург – Ленінград...

Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку