головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2013   Число: #2(47)
пошук по сайту
Давній Київ у тілі сучасної столиці України: українознавча експедиція 2012 року
Автор: Чирков Олег
науковий співробітник відділу української етнології НДІУ.

Відділення ННДІУВІ «Філія Гуцульщина» та від­діл природничо-цивілізаційного генезису Ук­раїни (раніше мав назву природи та психології етносу) понад 10 років працюють у напрямку розвитку експедиційного українознавства. Результати цієї роботи представлено у виданнях Інституту, зокрема в журналі «Україно­знавство»1.
В археологічних, етнографічних та інших екс­­­педиціях, організованих академічними нау­ко­ви­ми установами НАНУ, вищими навчальними закладами та іншими організаціями, брали уча­сть д.і.н., проф., член-кор. НАН України В. Ба­ран, н.с. В. Безпалько, д.і.н., проф. В. Бори­сенко, н.с. М. Висотін, д.і.н., проф. М. Гри­ми­ч, к.і.н. О. Гудим-Левкович, д.і.н., проф. Л. За­лі­з­няк, вчений секретар Н. Істоміна, ст.н.с. В. Коротя-Ковальська, д.і.н., проф. С. Сегеда, к.б.н. В. Сніжко, д.і.н., проф. Р. Терпиловський, к.і.н. Ю. Фігурний, д.і.н., проф. М. Чмихов та інші нау­ковці, що в різний час працювали чи працюють нині в Інституті. Характер експедиції мала подорож автора цієї статті до карпатського села Шешори на Івано-Франківщині, де відбувався одноіменний фестиваль етнічної музики та лендарту 2005 р. [33].
Секція «Природно-екологічні складові в самопізнанні й самотворенні українського народу» Міжнародної науково-практичної конференції «Українознавство ХХІ ст.: нові підходи, критерії та завдання розвитку» (2008 р.) рекомендувала ННДІУВІ «планувати організацію наукових українознавчих експедицій у всі регіони України» [11]. Багате різноманітними об’єктами матеріальної і духовної спадщини українства столичне місто є, на нашу думку, надто сприят­ливою територією для здійснення українознав­чих експедицій з науковою, навчальною і вихо­в­ною метою. Величезний краєзнавчий ресурс Києва за певного методологічного підходу перетворюється на українознавчий. Для цього маємо розглядати Київ не ізольовано, а як частину цілого – Русі, України, яка мала і має певну суспільно-історичну функцію для формування й розвитку єдиного соціального організму.
План заходів з підготовки Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8–11 кл. 2012 р. передбачав організацію екскурсій до київських музеїв. Через брак коштів у відповідального за екскурсії виникла думка зробити для учасників конкурсу навчальну українозна­в­чу експедицію в межах Києва. Адже для її реа­лі­зації не треба багато коштів і дозвільних документів. Навчальну українознавчу експедицію «Стародавній Київ у тілі сучасного міста» розроблено автором статті у березні 2012 р. за результатами власного наукового українознавчого дослідження «Давній Київ у тілі сучасної столиці України», що містило й експедиційну складову. Оргкомітету конкурсу було запропоновано додати експедицію до програми конкурсних заходів. Ініціативу схвалив директор Інституту проф. П. Кононенко.
Подальше експедиційне дослідження «Стародавній Київ у тілі сучасної столиці України» автором здійснювалося з практичною метою – розробити тематичні екскурсії по Києву, використовуючи сучасні туристичні ресурси, знання про давній Київ та українознавчий підхід (серед них: «Залишки планування стародавнього Києва», «Стародавній Київ на карті сучасного Києва»). Дві тематичні екскурсії було не лише розроблено, а й апробовано. В них взяли участь співробітники ННДІУВІ.
3 жовтня 2012 р. відбулася пішохідна екскурсія «Давній Київ та його північно-західні околиці у тілі сучасного міста». 23 жовтня 2012 р. – екскурсія-експедиція за темою «Річка Либідь давня і сучасна: від джерел до гирла за кілька годин». Для її розробки автором здійснено експедиційне дослідження «Либідь та її басейн у давнину і сьогодні». Про перебіг екскурсії-експедиції йшлося в журналі «Українознавство» [32].
Участь у навчальній експедиції «Стародавній Київ у тілі сучасного міста» була добровільною. Учасниками експедиції стали конкурсанти, їхні наукові керівники, працівники управлінь освіти та українознавці ННДІУВІ.
Експедиція здійснювалася з пізнавальною, навчальною, виховною метою, а також, щоб привернути увагу громадськості до необхідності активної, солідарної протидії знищенню об’єктів історичної спадщини.
Пізнавальну мету реалізовано, головним чи­ном, через передачу інформації про зв’язок да­внього Києва з сучасним. Головна навчальна мета: навчити практичному застосуванню експедиційного методу наукового українознавчого дослідження й багатоаспектному розгляду зв’язку між давніми киянами й сучасними. Головна виховна мета: ...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet