головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2013   Число: #2(47)
пошук по сайту
Українські земля і люди у загальносвітовому історичному процесі на сторінках атласу «Історія світу»
Автор: Чирков Олег
науковий співробітник відділу української етнології НДІУ.

Понад 30 років тому видавництво «Таймс» («Times») видало картографічну працю з історії світу, що стала популярною серед читачів Великої Британії, багатьох англомовних та інших країн світу. Атлас містив популярний виклад визначальних для людства історичних тенденцій від походження людини до нашого часу засобами текстової інформації, картографічної, хронологічних таблиць, великої кількості фотографій предметів минулих епох. Праця витримала вже майже три десятки перевидань англійською мовою у кількох редакціях, переклади на два десятки мов1 і посідає високе місце у рей­тингах популярності.
Тоді, 1978 р., на першій сторінці обкладинки на тлі картографічного зображення частини землі, де зародилися одні з перших цивілізацій, назву праці «Атлас світової історії» (в оригіналі: «The Times Atlas of World History») було розташовано неподалік українських теренів.
Згодом атлас почав видаватися в інших варіантах: розгорнутому, докладному – «The Times Complete History of the World» та стислому – «Compact History of the World», що містить майже удвічі менше інформації. Саме стислий варіант атласу українське Державне науково-виробниче підприємство «Картографія» перевидало українською мовою 2008 р. (видрукувано в Гонконгу).
Українське суспільство в умовах СРСР не мало можливості продукувати й ознайомлюватися з виданнями, що показують українство у європейському чи загальносвітовому вимірах. Ознайомлення українських істориків і широкого загалу з баченням світової історії і місця українців у ній зарубіжними істориками (у даному разі англійськими) є корисним для нашого суспільства, продуктивним для українознавців та фахівців у галузі всесвітньої історії.
Переклад з англійської здійснили Н. Сивак та О. Ходзінська, літературну редакцію – О. Дітель. Транскрибування назв географічних об’єктів виконала лабораторія стандартизації географічних назв ДНВП «Картографія».
В авторизованому перекладі на українську є певні відмінності від англійського видання. Пе­реклад упорядковано д. і. н., проф. С. Відня­н­ським, науковим редактором атласу. Відповідальний редактор атласу І. Дрогушевська у передмові зазначає, що зміст розділів, у яких висвітлюється історичний процес на українських землях, доповнено і викладено з позицій сучасного бачення історичних подій, «однак в цілому Атлас відповідає англомовному виданню» [1, 9].
Конкретніше про відмінності між українсь­ким та англійським виданнями читачам не по­ві­до­млено. Проте з інформації про колектив, що підготував українське перевидання, зрозуміло, що обкладинку зробив український художник2. На ній зображено фотознімок глиняної антропоморфної фігури, вірогідно, зробленої на теренах України представником спільноти, що лишила нам трипільську археологічну культуру3. Укладання карт і верстання здійснили О. Грачов, Л. Борисенко, І. Назаренко, С. Нечипорчук, але авторами яких саме карт вони є, невідомо. Отже, якою мірою атлас є українською інтерпретацією бачення історії світу англійськими істориками, ми можемо дізнатися лише порівнюючи його з англійським оригіналом.
Редактор англійського видання Д. Паркер намагався не зосереджувати всієї уваги лише на Європі, а пропонував ширше глянути на світову історію, віддаючи належне досягненням народів у різних куточках земної кулі в усі часи, без упереджень та переваг. Він залишився відданим концепції та позиціям Д. Барраклафа, який був головним редактором «History of the World»: «Коли ми говоримо, що це атлас світової історії, то маємо на увазі не просто низку історій країн, довільно об’єднаних в одну оповідь. Твір характеризується не стільки зображенням певних подій з історії певних країн, скільки показом масштабних явищ, скажімо, поширенням світових релігій по всіх континентах... Обираючи теми для висвітлення, ми дотримувалися такого принципу, включати події, що були важливими для свого часу, а не ті, що здаються важливими тепер» [1, 9].
Д. Барраклаф вважав, що сутність історичного процесу полягає у тих змінах і зрушеннях, що відбуваються з плином часу, головною місією історика є вміння відрізнити статичне від динамічного, відхилення від основної тенденції – від самої тенденції, випадковість – від закономірності. У книзі зроблено наголос на змінах, процесах зростання і занепадання, з метою передати значення і сутність історії як процесу, що має продовження у сьогоденні [1, 9].
Структурно атлас складається зі змісту, передм...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet