| Роки | Числа | |||
| 2013 | 1(46) | 2(47) | 4(48) | |
| 2012 | 1(42) | 2(43) | 3(44) | 4(45) |
| 2011 | 1(38) | 2(39) | 3(40) | 4(41) |
| 2010 | 1(34) | 2(35) | 3(36) | 4(37) |
| 2009 | 1(30) | 2(31) | 3(32) | 4(33) |
| 2008 | 1(26) | 2(27) | 3(28) | 4(29) |
| 2007 | 1(22) | 2(23) | 3(24) | 4(25) |
| 2006 | 1(18) | 2(19) | 3(20) | 4(21) |
| 2005 | 1(14) | 2(15) | 3(16) | 4(17) |
| 2004 | 2(11) | 4(13) | ||
| 2003 | 1(6) | 3(8) | 4(9) | |
| 2002 | 2(3) | 3(4) | 4(5) | |
| 2001 | 1(1) | |||
Вірші
 | Автор: Пафнутій Ієромонах |
Починається осінь туманна –
Не досягне до неба рука.
Мов небесна негадана манна
Ллється покотом сива ріка.
Загубились вчорашні тривоги,
Не болить те, що вчора пекло.
За туманом не видно дороги,
І майбутнє – як матове скло.
Пошукай за туманами очі,
Безнадійні й печальні колись.
Чи не плачуть вони серед ночі,
Чи воскресли вони, придивись!
Помолись, то – твоя запорука,
Серед моря надійне весло.
Де буяли вітри і розлука,
Життєдайне насіння зросло.
Ви просили – і небо схилилось,
І ранкові зайнялись вогні –
Чи сумління моє пробудилось,
Чи минуле згадалось вві сні?
Не злітає душа над землею,
Не наступить спасительна мить,
Якщо десь нарікають за нею,
Або серце у когось болить.
Розійдися, тумане, до краю,
Не ховайся від бурі і злив
Дай-но я іще пошукаю
Тих людей, перед ким завинив.
***
Нехай же там, де нас немає,
За нас помоляться сьогодні.
Комусь в дорогу сонце грає,
А ми – погані і голодні.
А ми, душе, підем по світу
Шукати вільного барлогу,
Благословенного совіту
Задля святої перемоги.
Серед подертого лахміття
Несу один свою надію.
Моя душе, моє суцвіття,
Тебе я зрадити не смію....
Звернутися до повного тексту статті | Звернутися до версії для друку