Колонка редактора (2001)Людина та її справа (2001)Парадигми сучасної науки (2007)Історія, теорія, методологія (2001)Мова і майбутнє України (2005)Національна культура (2001)Україна - етнос (2005)Освіта (2001)Україна і світ (2002)Експедиційне українознавство (2009)Рецензії, відгуки (2005)

Автор: Толочко Денис Кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу історико-правових та теоретико-методологічних проблем українознавства ННДІУВІ

Питання етноісторичного, мовного, культурного та релігійного розвитку південного регіону є одним із ключових питань державної політики України.
Особливість Півдня України полягає в її поліетнічності, багатомовності, культурній мозаїч­ності та наявності різних релігійних конфесій. Південь України – це регіон, який суттєво відрізняється від інших регіонів України за наці­о­нальним складом населення. Складність питання етноісторичного, мовного, культурного та релігійного розвитку південного регіону Ук­ра­їни пояснюється його багатогранністю та на­д­мірною заполітизованістю.
Роль південного регіону в розвитку грома­дян­ського суспільства та державотворення Ук­раїни недостатньо досліджена. Осмислення мі­сця південного регіону передбачає встановлення взаємовпливів та взаємодоповнень між історичною, правовою, політичною, економічною, соціальною, культурною, етнічною, духов­ною та іншими сферами функціонування суспільства як цілісного організму. Теоретичне і практичне значення даного питання стає більш очевидним, коли розглядати його через призму державотворення та побудову громадянського суспільства в Україні.
Перспективи вирішення проблем етнонаціонального розвитку в сучасній Україні залежать від консолідації вчених, представників місцевих органів влади, українських політиків та громадськості. Зусилля провідних фахівців з метою всебічного аналізу етнонаціонального розвитку Півдня України об’єднала IV Міжнародна наукова конференція «Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри», яка відбулася 26–27 квітня 2013 р. у місті Одеса.
У роботі конференції взяли участь представники місцевих органів влади, провідних вишів області, низки наукових та освітніх установ України, Росії, Молдови, Румунії. Безпосередніми ініціаторами та організаторами конференції виступили ректор Одеського національного морського університету (далі – ОНМУ) доктор економічних наук, професор І. Морозова; завідувач кафедри українознавства та іноземних мов ОНМУ доктор історичних наук, професор М. Михайлуца; член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту історії НАН України доктор історичних наук, професор, голова правління Національної спілки краєзнавців України О. Реєнт; завідувач відділу Інституту історії НАН України доктор історичних наук, професор О. Лисенко; доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики ЧДУ ім. Петра Могили О. Тригуб; завідувач кафедри історії України ОНУ ім. І.І. Мечникова доктор історичних наук, професор В. Хмарський та ін. [1, 3].
Конференцію відкрив проректор з наукової роботи ОНМУ професор С. Руденко. Співорганізатор конференції О. Реєнт звернув увагу на те, що проведення IV Міжнародної наукової конференції насамперед є заслугою М. Миха­й­луци. Питання, які вивчаються у науково-дослідних та освітніх закладах Півдня України, зокрема етно­історичні, мовні, культурні та релігійні, мають загальнодержавне значення.
Заступник директора Департаменту зовнішньоекономічної діяльності та європейської інтеграції, начальник управління зовнішніх зносин та європейської інтеграції Одеської обласної державної адміністрації Я. Різникова привітала учасників конференції та наголосила на важливості вивчення проблеми етнонаціонального розвитку південного регіону України. Зміни та їх розуміння необхідні для прогнозування розвитку суспільства у нашій державі. Одеса є нау­ковим осередком вивчення етнонаціональних, культурних та релігійних процесів у сучасній Україні.
Робота конференції розпочалася з круглого столу на тему «Південь України. 1913-й: сто років до і після».
Перед тим як розпочати доповідь, О.Реєнт запропонував усім присутнім вшанувати пам’ять жертв та ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС хвилиною мовчання. У його доповіді було розкрито важливі питання, а саме: перспективи розвитку краєзнавчого руху, затвердження Державної програми розвитку краєзнавства на період до 2025 р., сучасний стан розвитку української історичної науки.
Про здобутки, проблеми та шляхи вдосконалення державної етнонаціональної політики розповіла Я. Різникова. На основі аналізу основ­них праць українських учених автор цієї статті продемонстрував діаметрально протилежні погляди щодо наукового визначення терміна «українська нація». Про проект «Вільний порт» та його реалізацію в Одесі у ХІХ – на початку ХХІ ст. розповів доктор історичних наук, доцен...

Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку