головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Подвижники розумного, доброго, вічного
Автор: Калакура Ярослав
доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу історичних та теоретико-методологічних проблем українознавства НДІУ.

Подвижники розумного, доброго, вічного

Виповнилося 55 років Товариству "Знання" України. Його багаторічну історію, нагромаджений досвід, основні форми діяльності, національні, просвітницькі традиції віддзеркалює книжка, підготовлена відомими діячами науки і культури, лідерами і активістами Товариства. Як підкреслює у передньому слові президент Товариства, академік НАН України Василь Кремень, в умовах переходу людства від індустріального до постіндустріального, науково-інформаційного суспільства домінантою прогресу виступає зростання інтелектуального потенціалу нації, розвиток особистості, а пріоритетними сферами стають наука й освіта, поширення, засвоєння і впровадження знань.
Наші предки з часів Київської Русі, козацько-гетьманської доби завжди цінували знання, освіту, культивували поважне ставлення до тих, хто багато знає і щедро ділиться мудрістю. Товариство "Знання" розглядає себе як спадкоємець просвітницьких традицій українських братств, громад, просвіт, що зародилися у ХУ – початку XX ст., усвідомлюючи водночас набутки, втрати і прорахунку періоду радянського тоталітаризму, коли комуністична партія перебрала на себе контроль і керівництво всією культурно-просвітницькою діяльністю, одержавила її. Створене в 1947 р. Всесоюзне товариство для поширення політичних і наукових знань і його структур в Україні (1948 р.) мали стати провідниками політики режиму, засобом її коментування і пропаганди, насадження комуністичної ідеології. Однак Товариство вже з перших років своєї діяльності вийшло далеко за межі чисто ідеологічних функцій. Об'єднавши в своїх рядах провідних українських учених, викладачів вузів, учителів, відомих діячів літератури і мистецтва, інженерів, лікарів, воно розгорнуло широкомасштабну роботу по пропаганді наукових і медичних знань шляхом організації масових публічних лекцій, наукових конференцій, створення постійно діючих та пересувних лекторіїв, підготовки висококваліфікованих лекторів. У книжці підкреслюється, що біля колиски республіканського товариства стояли такі видатні вчені і громадські діячі, як академіки О.В.Палладій, В.П.Комісаренко, В.І.Заболотний, М.М.Боголюбов, П.А.Власюк, П.Г.Тичина та ін. Чисельність Товариства, його осередків у містах, районах, на підприємствах, у закладах науки, освіти і культури стрімко зростала. Якщо в 1950 р. у його складі було 34 тис. членів, то на початку 1970 рр. – більше півмільйона. Народилися такі форми поширення знань, як університети культури, лекторії в планетаріях, вечори запитань і відповідей, кінолекторії. Велику роль у цій благородній справі відігравали друковані видання Товариства: журнали "Наука і життя", "Наука і світ", "Трибуна лектора"; щорічник "Наука і культура", багатотиражні брошури і книги.
В історичному нарисі дуже тепло згадуються люди, які в різні роки стояли на чолі Товариства, були головами його правління: О.В.Палладій, В.П.Комісаренко, Л.І.Кухаренко, Ф.Д.Овчаренко, М.Є.Сиваченко, І.І.Конділенко, І.І.Ляшко, В.І.Шинкарук, а також імена сотень активістів, керівників обласних та міських організацій, провідних лекторів, зокрема В.М.Глушкова, В.С.Бабичева, Л.В.Сохань, А.А.Чухна, В.І.Войтика, В.І.Кудіна, Б.І.Корольова, І.Ф.Надольного, І.А.Зязюна, Ю.А.Митропольського, О.З.Жмудського, Я.У.Лінійчука, І.М.Федорченка, Я.С.Підстригача, О.С.Онищенка, І.О.Шведова, Г.М.Цвєткова та ін.
У розділі "Системна криза і пошук відродження" автори цілком слушно зазначають, що кризові явища в діяльності Товариства "Знання" заявили про себе ще в роки брежнєвщини: застій у формах лекційної пропаганди, формалізм і відрив від життя, надмірна ідеологізація змісту лекцій, возвеличування міфологічних успіхів і переваг "розвинутого соціалізму", роздмухування атеїстичної пропаганди, критики "українського буржуазного націоналізму" та ін. Все це призвело до звуження просвітницьких функцій Товариства. У гонитві за кількісними показниками була послаблена увага до кваліфікації лекторів та якості лекцій, їхнього методичного рівня, панувало окозамилювання.
Помітний вплив на реорганізацію діяльності Товариства справили горбачовська перебудова і гласність, рух за суверенізацію і незалежність України, розпад СРСР. У листопаді 1990 р. відбувся Установчий з'їзд Товариства "Знання" України, який оголосив його самостійною громадською просвітницькою організацією, а головною метою визначив утвердження в сусп...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet