Роки | Числа | |||
2013 | 1(46) | 2(47) | 4(48) | |
2012 | 1(42) | 2(43) | 3(44) | 4(45) |
2011 | 1(38) | 2(39) | 3(40) | 4(41) |
2010 | 1(34) | 2(35) | 3(36) | 4(37) |
2009 | 1(30) | 2(31) | 3(32) | 4(33) |
2008 | 1(26) | 2(27) | 3(28) | 4(29) |
2007 | 1(22) | 2(23) | 3(24) | 4(25) |
2006 | 1(18) | 2(19) | 3(20) | 4(21) |
2005 | 1(14) | 2(15) | 3(16) | 4(17) |
2004 | 2(11) | 4(13) | ||
2003 | 1(6) | 3(8) | 4(9) | |
2002 | 2(3) | 3(4) | 4(5) | |
2001 | 1(1) |
Автор: Гоць Петро директор музею С.Бандери |
Будні і свята музею Степана Бандери в Дублянах
Музей Степана Бандери в Дублянах – явище небуденне і не рядове. І не лише для аграрного університету, при якому він діє, а й для всієї України. Маючи у своєму підґрунті той історичний факт, що Степан Бандера навчався у нас на агронома, ректор університету, академій УААН, професор Володимир Снітинський доклав усіх зусиль, аби музей став реальністю.
У 1999 році було створено творчу групу, яку очолив тодішній проректор з навчально-виховної роботи Петро Чайковський. До неї увійшли завідувач кафедри українознавства, професор Василь Плисюк, ст. викладач цієї кафедри Микола Чоповський, вчений, учасник визвольних змагань Григорій Дем'ян, художник Микола Шпак, викладачі і студенти університету. За короткий термін музей набрав чіткого образу установи пропагандистсько-виховного характеру з укомплектованими необхідними матеріалами у вигляді книг, періодичних видань, фотоілюстрацій, макетів, оригінальних предметних експонатів. Художникові Миколі Шпаку, при розробці дизайну музею, вдалося створити високоестетичний просторово-візуальний образ музею, починаючи від центрального акценту у формі латинської літери Вікторія – Перемога – символу і повстанської боротьби, і самого музею – до кольорового вирішення рам стендів і столиків-вітрин, їх форми і розміру, функціональної доцільності.
Матеріали збиралися з різних джерел. Директорові Державного архіву Львівської області В'ячеславові Куцинді вдалося відшукати кілька листів особової справи і фото Степана Бендери – студента. Портрет Степана, писаний художником П.Зайченком у 1945 році (можливо, з натури) "викопав" на Яворівщині сам фундатор музею академік В.Снітинський. Інші портрети Степана Бендери створили співробітники університету: заслужений художник України Станіслав Серветник та випускник архітектурного відділення ЛДАУ Степан Пісьо. Є й два скульптурні зображення Степана – студента: погруддя і скульптура в повен зріст роботи Львівського скульптура Ярослава Лози (до речі, останню взято за основу при створенні пам'ятника, що будується у Дублянах біля академічного корпусу, в якому С.Бандера навчався). Ще одне цінне іконографічне зображення Степана Бандери-студента поступило в музей від доктора Володимира Леника з Українського Вільного Університету в Мюнхені /Німеччина/: він подарував марку підпільної пошти України. Звідти ж поступив і останній прижиттєвий фотопортрет Степана. Інші ілюстративні матеріали із зображенням Степана Бендери – у копіях.
Надзвичайно цінний фотознімок родини Білецьких-Бандерів подарував музеєві випускник нашого університету Ігор Друль з Луцька: на ньому брат Степанової матері м.Мирослави о.Микола Білецький з дружиною Єфросинією, батько Степана о.Андрій Бандера, його брат Осип та сестра Клементина Бандери, інша родина. Не менш цінну світлину вдалося виготовити фотографу ЛДАУ Степанові Гуку під час наших відвідин у Стрию сестер Степана Бандери – сл.п.Володимири Бандера-Давидюк і Оксани Бандери. В цьому ряду й фотоматеріали фотокора "ЗВУ" Володимира Саквука, С.Гука і мої власні, на яких зафіксовано внуків С.Бендери – Степана, Олену, Тетяну Бандерів /Канада/, Ореста Куцана /Німеччина/, двоюрідного брата Володимира Бандеру /США/, племінників Зеновія і Миколу Давидюків, племінницю Мирославу Давидюк /Україна/, інших представників славетного роду, який з'їхався до Стрия на урочистості 10-річчя незалежності України та відкриття садиби Бандерівського роду, де він мешкав з 1797 року. Внука – Степана Бандеру вдалося зазняти й під час виступу на відкритті пам'ятника його славетному дідові в Дрогобичі. А ще – світлини з рідного Степанового села Старого Угринова – з залишками рідного дому, пам'ятником, могилами матері Мирослави, сестри Марти, нової будівлі музею провідника ОУН, з музею у с.Воля Задеревацька. Цей список можна продовжувати і продовжувати.
Музей скрупульозно збирає й літературу, присвячену Провідникові і визвольній боротьбі. У першу чергу, це твори самого С.Бендери: "Перспективи української революції" (три видання), праця "3 невичерпного джерела", збірник "Большевизм і визвольна боротьба", автобіографія "Мої життєписні дані", двотомний біографічний нарис Петра Дужого "Степан Бандера – символ нації", нариси життя "Степан Бандера – символ революційної безкомпромісовости " Петра Мірчука, "Спогади про Степана Бандеру" Степана Мудрика-Мечника, "...
Звернутися до повного тексту статті | Звернутися до версії для друку
Скачати файл в форматі PDF