Автор: Красій В. канд. ветеринарних наук, доцент НАУ

Українознавча складова у вивченні предмета «гігієна тварин» у Національному аграрному університеті

Національний аграрний університет має понад 100-літню історію існування. Першовитоки позначає 1898 роком, що у часі співпадає з заснуванням Національного технічного університету «Київська політехніка» (колишній політехнічний інститут), до складу якого, власне, і входив навчально-науковий підрозділ майбутнього аграрного закладу [1].
Переважна більшість нині діючих навчально-наукових інститутів і факультетів НАУ заснована у 20-ті й пізніші роки минулого століття.
То були часи громадянського збурення й пошуку майбутнього суспільно-політичного ладу, коли тривала національно-визвольна боротьба українського народу за встановлення і зміцнення незалежної Української Народної Республіки.
Одні виборювали майбутнє зі зброєю в руках, інші – розв'язували вузол проблем громадянського життя за допомогою потужної інтелектуальної праці.
Немає сумніву в тім, що суть тогочасних непростих подій, їх карколомне переплетіння більш докладно і професійніше донесуть історики, як фахівці своєї справи.
Однак і, ми, не претендуючи на рівень їхнього професіоналізму, прагнемо надати студентові можливість відчути на «смак» тогочасні проблеми не взагалі, а персоніфіковано. З цією метою вводимо в тканину навчально-виховної роботи імена близьких студентові діючих осіб, які відомі як вчені, що зробили певний вклад у галузь науки, що вивчається.
Їх імена висвічені на портретах, крім того є надія, що доброю згадкою залучаємо до аудиторій так потрібну нам для підтримки життєстверджуючу енергетику їхнього духу. Одним із таких є професор А.К.Скороходько – видатний вчений, освітянин, громадський діяч.
Попри те, що його внесок суспільнозначущий, за радянських часів ім'я вченого з партійно-ідеологічних міркувань трималося в тіні (та й наразі відчувається спротив).
Особистість А.К.Скороходька гармонійно виповнена. В його особі поєднувалися, з одного боку, професіоналізм (який, до речі, як щось самодостатнє (!) проголошується представниками сучасного політичного бомонду в якості козирної карти), з іншого боку, патріотизм, що ґрунтувався на українській національній ідеї.
Отже, з огляду на реальні події нашої доби, великою помилкою було б не залучати неординарну постать вченого як яскравий приклад відданого служіння сина України своїй матері – Батьківщині, відтак багатостраждальному народові.
З глибокої поваги до професора А.К. Скороходька, до світлої пам'яті його, на превеликий жаль, малознаного навіть у колі фахівців, відтворимо коротко біографічні дані й дещо найпосутніше і суспільнозначуще з вагомого доробку його на освітянській, науковій, суспільно-громадській нивах.
Життєвим кредо інтелігента душі, великого людинофіла була праця, перелита в науковий пошук. Цим займався уперто, самозречено попри переслідування і підозру, контроль і цькування. Одне слово, здійснювалася різнолика за формою й антилюдська за змістом, триваюча упродовж десятиліть психорепресивна атака на колишнього невсипущого поборника проведення українізації.
Логічно, тривалий тиск диявола повалив дуба. З великого туману фактів раптом виринає хиткий вогник думки про те, що петля-зашморг стиснула його гаряче серце на замовлення служників тогочасного демона смерті. До речі, роком раніше упокоївся й він – найбільший, найлютіший деспот і гноїтель українства, параноїк – Йосип Сталін. Хто пам'ятає, це сталося у ніч з 4 на 5 березня 1953р.
«Не убий» застерігає господня заповідь.
Отже, ім'я професора А.К.Скороходька червоною ниткою проходить упродовж усього терміну вивчення предмета «гігієна тварин»: теоретичний блок, лабораторний практикум, навчально-виробнича практика. Окрім цього, ми практикуємо щорічні студентські Скороходьківські читання (до 120-ї річниці від дня народження вченого проведемо вже п'яті читання) [2, 3].
Загальновідомо, що найбільш продуктивною є самостійна, пошукового змісту робота. Ми широко пропонуємо і пропагуємо її. Отже, студенти працюють не тільки в бібліотеках нашого університету, вони відвідують державні архіви, архів Національної академії наук, окремих науково-дослідних і навчальних закладів м.Києва.
На щастя, як ми й очікували, такі пошуки виявилися не безплідними. Щороку віднаходимо нові оригінальні матеріали, документи, виходимо на цікавих людей (декотрі з них ма...