головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Українська мова в середовищі іноземців (на прикладі ісламського суспільно-культурного центру "Арраід")
Автор: Карпенко Наталя
молодший науковий співробітник відділу мови НДІУ

Українська мова в середовищі іноземців (на прикладі ісламського суспільно-культурного центру "Арраід")

Відносини України з арабами мають достатньо міцне історичне підґрунтя. У цьому контексті цілком закономірним можна вважати той факт, що майже всі арабські країни були серед перших, хто визнав державну незалежність України після всенародного референдуму 1 грудня 1991 р. [1].
Початок XX ст. – друга половина 1950-х років ознаменувалися послабленням українсько-арабських контактів. Сергій Гуцало у своїй розвідці "Україна і арабський Схід" [7] виокремив деякі події, які творили історію відносин між країнами. Для прикладу: у Полтаві у 1905 – 1911 рр. навчався всесвітньовідомий палестинський письменник Міхаіл Нуайме. У Києві жив і працював відомий арабський філолог-дослідник, сирієць з походження, Тауфік Кезма (1882 р., Дамаск – 1958 р., Київ), який став професором Київського університету і залишив багату, досі не опубліковану літературну та перекладацьку спадщину не лише російською, а й українською мовою, що стала для нього рідною.
Проблемою функціонування української мови в середовищі іноземців займалися багато дослідників, науковців, мовознавців, педагогів, зокрема Н.Ф.Непийвода, С.Я.Єрмоленко, Л.М.Паламар, Яр Славутич [3] та ін.
У руслі підготовки до Міжнародного конгресу "Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і в світі" триває соціолінгвістичний моніторинг, який проводить НДІ українознавства. Обґрунтування експерименту див. у попередньому номері часопису "Українознавство" [2]. Проводячи дослідження, ми намагаємось охопити якомога ширше коло респондентів в Україні та за її межами. Одна з проблем, яка нас найбільше цікавить, функціонування української мови в середовищі іноземців, які проживають або навчаються в Україні. Виділення саме цієї категорії респондентів серед загалу інших опитуваних обумовлене гострою необхідністю простежити рівень володіння та міру використання української мови серед іноземців. Саме з цією метою ми звернулися до представників ісламського суспільно-культурного центру "Арраід".
Мусульманська організація "Арраід", якою керували етнічні араби, була зареєстрована у 1997 р. Нині центром керує доктор Фарук Ашур.
Ще у 1992 році студенти-араби, які проживають в Україні, почали формувати власні студентські братства. Міжобласна асоціація суспільних організацій (МАГО) (в перекладі з арабської "передовий") об'єднала в один союз громадські організації в десяти обласних центрах України за принципом рівноправних взаємовідносин.
З 1999 року відкриті і функціонують три ісламські суспільно-культурні центри – у Києві, Сімферополі та Одесі. На сьогоднішній день таких центрів уже шість, відкрито ще в Донецьку, Харкові і Вінниці. У приміщеннях центрів знаходяться релігійні осередки, бібліотеки, де зібрана численна література про іслам і східну культуру, працюють недільні школи, де вивчаються арабська мова та східна культура. Центральний офіс "Арраіду" розташований в Києві, а у Сімферополі знаходиться регіональне представництво Асоціації. У Центрах також діють регіональні громадські організації, які входять до "Арраіду". Асоціація нараховує приблизно від 25 до 70 членів в кожному Центрі на місцях у десяти регіонах України. До неї належать переважно представники сходу, зокрема араби, але є і українці.
Тут проводяться різноманітні конкурси, щомісячні лекції з культури ісламу. Організовуються щорічні безкоштовні культурно-просвітницькі і спортивно-оздоровчі табори для дітей та молоді. Разом з іншими українськими організаціями Асоціація проводить наукові і громадські заходи: конференції, круглі столи, зустрічі, прес-конференції, концерти. Наприклад, нещодавно пройшов Другий всеукраїнський конкурс ісламознавчих досліджень ім. Агатангела Кримського "Україна та ісламський світ", спільно з Міжобласною асоціацією громадських організацій "Арраід", Всеукраїнською громадською організацією "Український центр ісламознавства" та ісламським громадським культурним центром у Києві. На конкурс приймалися наукові роботи з релігієзнавства, історії, джерелознавства, культурології, пам'яткознавства, мистецтвознавства, філології, правознавства, економічних та інших наук і наукових дисциплін, що досліджують означену тему. Тема конкурсу не мала географічних, хронологічних, політичних та інших обмежень і за проблематикою охоплювала ...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку

Скачати файл в форматі PDF
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet