І знову... інновації в Українському гуманітарному ліцеї

Як швидко плине час... Але в ліцеї знову звучить слово “вперше”, як було не один раз: вперше – український з національним духом навчальний заклад (1991 рік), вперше – становлення, функціонування, розвиток, об’єднані в єдиному слові “життєдіяльність” (життєтворчість), вперше – “освітній трикутник”, вперше – Піклувальна рада (1996 рік), вперше – аналітико-стратегічне проектування “Звітуємо. Аналізуємо. Прогнозуємо”, вперше – у складі “десятки” кращих за рейтингом закладів столиці...
А сьогодні це “вперше” особливе. Ми зустрічаємо колег-партнерів нашого закладу, щоб започаткувати клуб “Партнер”. Найголовніше, за словами Миколи Левтика (директора науково-природничого ліцею № 145 м. Києва), – “визначитися із дефініціями”, бо клуб елітний: клуб “Партнер” Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка – неформальне об’єднання інноваційних закладів освіти (шкіл, гімназій, ліцеїв) – партнерів Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, засноване на принципах співробітництва, колегіальності, добровільності, свободи вибору і полі культурності.
Слід зауважити, що кожна із шкіл-парнтерів – неординарний, цікавий навчальний заклад, побудований на Концепції сучасної української освіти. Що об’єднує їх?
По-перше, прагнення творення школи національної за духом, перспективної і сучасної за стилем і технологічністю в запровадженні освітніх технологій.
По-друге, це заклади, які спроможні “революціонізувати” освіту, моделюючи акмеологічний простір для досягнення “акме” кожним із учасників освітнього процесу.
По-третє, для шкіл-партнерів центральним є розвиток життєво важливих компетентностей (перехід від знаннєвої до компетентнісної освіти) в особистості, що дає можливість людині орієнтуватися в сучасному суспільстві, інформаційному просторі, швидкоплинному розвиткові праці, подальшому розвитку освіти.
І по-четверте – це заклади, на чолі яких неординарні керівники – менеджери, що створюють (або створили) авторські школи, яким “тісно” в рамках традиційної освіти, вони ведуть свої колективи і випереджають час.
А далі кожен директор (тепер уже член клубу) представляв свій навчальний заклад, акцентуючи увагу на головному, що вирізняє його з-поміж інших: Юрій Шукевич – Фінансовий ліцей (м.Київ), який апробує і знаходить найбільш продуктивну модель фінансового менеджменту в сучасній освіті; Галина Лопушанська – Гуманітарну гімназію №56 (м.Львів) – партнера ліцею з 1999 року, за плечима – не один спільний науково-практичний семінар з освітнього менеджменту, українознавства, педагогічних технологій; Наталія Руденко – Український НВК – гімназію (м.Сімферополь, АР Крим): це як наша філія і як найбільший успіх, бо сьогодні вперше до Української гімназії у зросійщеному Криму – черга. А ще були спільні проекти : “Моя земля – Україна”, семінари, конференції, стажування заступників, учителів, спільне навчання і спільний досвід... Наталія Головань – ліцей № 208 (м.Київ), віце-президент Асоціації ліцеїв і гімназій України: ми одна команда лідерів з неординарним мисленням. А далі – рідна Чернігівщина: Бахмацька гімназія (єдина в районі), Прилуцька школа № 6 (нас об’єднує великий педагог Григорій Ващенко – це його рідна земля), Марківецька школа Бобровицького району (де народився засновник нашого ліцею, професор, директор Науково-дослідницького інституту українознавства Міністерства освіти і науки України Петро Кононенко). І за образним виразом директора Фізико-математичного ліцею Олексія Лободи, ми – як два крила найвеличнішого з університетів – Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Цей ліцей відомий далеко за межами України: тут не лише перший золотий переможець Міжнародної олімпіади з інформатики, а й з математики, фізики, хімії. Феномен яскравих особистостей в історії гімназії Білої Церкви, що на Київщині, досліджує колектив під керівництвом директора Бориса Смутка.
Окрема сторінка – українська освіта в Придністров’ї: Тираспольський теоретичний ліцей (у 2003 році він відсвяткував свій десятилітній ювілей) і Бендерівська гімназія – відкрита лише торік. Їм потрібна наша допомога, допомога педагогів усієї України, її власних структур. Боярська гімназія Києво-Святошинського району (директор Світлана Сушко) унікальна хоча б тому, що досліджує проблему компетентності освіти. П’ятирічний досвід її діяльності – це рух по висхідній, це шлях до успіху. Але коли серед нас Українська гімназія – комплекс із Казахстану (м.Астана), я переконана, освіта національна – найвища ознака в глобалізованому світі (її директор Оксана Біба – кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня). Дали згоду ввійти до складу Клубу й інші закордонні партнери: Академічна гімназія Санкт-Петербурзького державного університету (РФ), заснована у 1725 році та Ризька українська школа (Латвія) очолювана двічі кавалером ордена святої Ольги – Лідія Кравченко.
Отже, до ліцею завітали досвідчені керівники-освітяни з різних куточків України та з-за її меж. Клуб “Партнер”, заснований на принципах співробітництва, колегіальності, добровільності, свободи вибору і полі культурності, об’єднав вісімнадцять навчальних закладів, що орієнтовані на формування високоякісної середньої освіти.
Що спонукало нас усіх об’єднатися? Деякі з думок: потреба революціонізувати освіту; допомогти кожному реалізувати особисті (закладу) й корпоративні задуми; досягти успіху (створити акмеологічну модель свого закладу, тобто модель успіху); піднятися на вищий щабель якості лідерства управління; створити імідж закладу; співпрацювати, взаємодіяти, розвиватися; спілкуватися, підтримувати одне одного і ...захищати; створити такий освітній простір, де кожному комфортно.
Мета нашого клубу “Партнер” – створення умов для індивідуального інтелектуально-креативного розвитку, засвоєння та поширення позитивного досвіду життєдіяльності та життєтворчості особистості, творення високодуховного, високоінтелектуального, високотехнологічного, інформаційно спрямованого освітнього простору. Тобто заклади-члени клубу “Партнер” зосередять свої зусилля на формуванні освіти для майбутнього. Головне завдання нашого об’єднання – розробка інноваційних освітніх проектів за напрямами: психолого-педагогічний (педагогічна майстерня, майстер-класи) – керівник Борис Смуток; освітній (творча обдарованість) – керівник Олексій Лобода; інформаційний (інформаційна культура) – керівник Микола Левтик; управлінський (освітній менеджмент) – керівник Юрій Шукевич; видавнича діяльність (інформаційний видавничий дайджест) – керівник Галина Лопушанська; соціально-педагогічний (партнерство) – керівник Наталія Руденко.
Педагогіка – це наука, але і гра, і філософія, і життя. Тому серед дійсних членів клубу представник АПН України Іван Єрмаков – старший науковий співробітник лабораторії інновацій. Керівники тематичних проектів запропонували створити “смітник ідей клубу”. Про наші “таємні” ідеї можна прочитати на сайті Клубу (ліцей № 145). І серед перспектив: тренінг особистісного росту + менеджмент організацій (вересень, Сімферополь); презентація науково-методичного посібника “Педагогіка успіху” (жовтень, УГЛ); юридичний симпозіум (Лютий, Київ), а ще – творчі майстерні і майстер-класи, випуск інформаційного бюлетеня тощо.

Хроніка діяльності (події, факти...):
жовтень 2004р., АР Крим, м.Сімферополь, Українська гімназія.
Тематика засідання: “Ефективне лідерство – стратегія переможця”.
1. Підготовка та виховання лідерів в освітній сфері (тренінг) (Лідія Леонтьєва, доктор історичних наук, доцент кафедри політології Львівського національного університету ім. І.Франка).
2. Презентація науково-методичного посібника “Педагогіка успіху. З досвіду акмеологічної моделі ліцею” (Ганна Сазоненко, директор Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат педагогічних наук, Заслужений вчитель України).
3. Основи управління сучасною школою (менеджмент управління персоналом) (Галина Лопушанська, директор Української гуманітарної гімназії № 59 м.Львова, заслужений учитель України).
4. Механізми досягнення успіху в освітній діяльності (Ганна Сазоненко).
5. Ресурсне забезпечення управління освітнім закладом (фінансовий менеджмент) (Юрій Шукевич, директор фінансового ліцею м.Києва).
В газеті “Освіта України” (№ 87, 5.11.04 року) Юрій Шукевич, директор фінансового ліцею м.Києва написав так:
“Ось уже вдруге члени “Партнер-клубу” Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, (див. “Освіту України” від 13 липня 2004 року) збираються для зустрічі, цього разу – в Кримській автономії. Там, де поняття української державності, української самосвідомості ще тільки в процесі становлення.
Тим більші були мої щирі здивування та водночас захоплення під час відвідання Української гімназії в м.Сімферополі, (директор Наталія Руденко заслужений учитель України), яка першого вересня продовжила свій славний шлях на кримській землі в новій чудовій будівлі. Світлі, сучасні обладнані приміщення, сяючі очі гімназистів, щасливі обличчя вчителів, басейни, спортивні зали, зимовий сад, картинна галерея... А головне – українська мова, яка лунає звідусіль. Ганна Сазоненко, директор Українського гуманітарного ліцею, президент клубу “Партнер” та Петро Кононенко, директор Інституту українознавства Міністерства освіти і науки України добре знають, якою важкою ціною дісталася ця перемога. А наступний крок – нещодавно, у вересні, – відкриття Кримської Філії Інституту українознавства, про яке членам клубу “Партнер” розповів його директор В.Лукашенко.
Членів клубу “Партнер” на Кримській землі привітав перший заступник міністра АРК Володимир Каврайський.
Гарне враження справив виступ О.Будко, члена Піклувальної ради гімназії, кримського бізнесмена та мецената, який плідно співпрацює не лише з Українською гімназією, а й школами Криму. В перший день відбулася презентація нового науково-методичного посібника “Педагогіка успіху” Ганни Сизоненко під девізом “Маю мужність жити і працювати за власними ідеями і принципами”. «Особисто я – досить досвідчений директор ліцею та вчитель – віддаю цій особливій людині беззаперечну перевагу і як ученому-новатору сучасної шкільної педагогіки, і як освітньому менеджеру, і як просто мудрій і справді мужній жінці».
Наступний день роботи для членів клубу розпочався багатогодинним тренінгом, який емоційно проводила доцент Львівського національного університету ім. Івана Франка Лідія Леонтьєва. Під час тренінгу учасники семінару отримали розроблені за кордоном та апробовані в Україні моделі успішної роботи з персоналом, самомотивації до конструктивного успіху, і... задоволення від приємного та професійно корисного спілкування.
Тему семінару “Кроки до успіху – основа управління ефективною школою” вдало підтримала розданими матеріалами “Шкільний директор як менеджер освіти” та “Основи управління сучасною школою” Галина Лопушанська, директор Української гуманітарної гімназії № 59 м.Львова.
Заступник директора науково-природничого ліцею № 145 м. Києва Любомир Федорів представив результати конкурсу на емблему клубу “Партнер”, яка після деяких доробок була затверджена. Потім відбулася краєзнавча подорож південним берегом Криму – Ялта, Форос, Севастополь.

Січень 2005р., м.Львів, Українська гуманітарна гімназія № 56.
Тематичне засідання:
1. Юридичні аспекти функціонування загальноосвітніх навчальних закладів (Діалоги ведуть юрист Міністерства освіти і науки України та юрист Львівського міського управління освіти);
2. Законодавче поле фінансово-економічної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів (Круглий стіл. Юрій Шукевич, директор Фінансового ліцею м. Києва).

До складу клубу “Партнер” – увійшов і Київський ліцей бізнесу, єдиний навчальний заклад, заснований на приватній формі власності на чолі з його директором Любмилою Паращенко (однією із найпотужніших директорів столиці, кандидатом педагогічних наук) (нотатки з газети “Освіта України” № , від 18, від Людмили Паращенко:
Цього разу клуб “Партнер” приймала Львівська українська гуманітарна гімназія, яку очолює заслужений учитель України Галина Лопушанська. Зібралися керівники 16 навчальних закладів з різних куточків України та Придністров’я. Учасники обговорили нагальні проблеми розвитку української школи. Виступили Петро Кононенко, директор Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України, директори Тираспільського теоретичного ліцею, Бендерської гімназії ім. Івана Котляревського Валентина Боднар, єдиної української гімназії в Криму Наталія Руденко.
Освіта – це той інноваційний ресурс, який має забезпечити оновленій Україні нову якість життя, революціонізувати її, щоб відповідала викликам часу? На ці питання відповіді шукали в історії вітчизняних педагогічних систем та технологій, огляд яких зробив Іван Єрмаков, старший науковий співробітник АПН України, під час круглого столу “Законодавче поле та економічна діяльність шкіл: реалії та перспективи”, який провів Юрій Шукевич, директор Фінансового ліцею м. Київ.
Микола Левтик з Києва, Григорій Мисан з Прилук, завідуючий залізничним райвідділом м.Львова Роман Вороняк говорили про фінансування освітніх закладів.
З власного досвіду знаю, що приватні підприємства і фінансові структури готові легально надавати фінансову й матеріальну підтримку школам. Але представники приватного бізнесу, як потенційні учасники освітнього процесу перебувають у невигідних умовах через діючу систему оподаткування, яка не спонукає до благодійної діяльності. Учасники клубу “Партнер” вирішили ініціювати зміни в законодавстві. Про позитивний досвід фінансової самостійності та впровадження освітніх технологій розповіли директори з Кривого Рогу Євгенія Хабло та Світлана Маркіна. Наступне засідання клубу відбудеться у квітні. На учасників чекають майстер-класи для вчителів у навчальних закладах-партнерах та Міжнародний юридичний симпозіум в Українському гуманітарному ліцеї.
Не можна не процитувати короткий аналіз стану освітянської галузі Наталії Руденко, директора НВК “Українська школа-гімназія” м. Сімферополя в газеті “Кримська світлиця”, № 8 від 18 лютого 2005 року “Хто ж гарантує освіту: Держава чи Директор”.
Півроку тому з ініціативи директора Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ганни Сизоненко був створений елітний директорський клуб. Він об’єднав тих директорів гімназій, ліцеїв, яким не байдужий стан освіти і виховання в них українців. (Хоча членами клубу є директори українських шкіл близького і далекого зарубіжжя).
Коли люди мають власний шлях до мети, хоч важкий, але успішний, коли багато напрацьовано, виникає бажання ділитися досягнутим з іншими, вчитися в колег, допомагати один одному (хтось із видатних сказав: “Коли система припиняє обмін інформації, вона перетворюється на купу мертвих молекул”).
Отже, пройшло небагато часу, а члени клубу вже збираються втретє.
Особливого тону в роботі надавала присутність загальновідомої людини в Україні і за кордоном – професора Петра Кононенка. Ця зустріч була надзвичайною, адже давні добрі знайомі члени клубу зустрілися в новій Україні, і кожен себе відчував оновленим і зміцненим. “Про меншовартість народу насаджувалося віками. Хто народився в останні роки – не можуть бути меншовартісними” (Г.Сазоненко).
“Я змінився, змінюється моя сім’я. Я побачив, як я змінився по відношенню до своєї держави. Раніше я бачив, як змінювалися вчителі. Вони самоорганізовувалися для надання допомоги Майдану: і нами не треба було керувати” (Ю.Шукевич).
“Дуже рада цій зустрічі у клубі «Партнер». Тут немає примусу: статуту, наказів-указів. Тут ми маємо свято наших душ під час кожної зустрічі. А яким важливим для нас є обмін думками! У нас ніхто не буде сидіти склавши руки (бо люди такі)” (Г.Лопушанська).
“Говорять: все зробили люди, Майдан. А якби Ющенка не було?! Колись була акція “Україна без Кучми”. Люди спитали: “А з ким?” І не випадково: без конструктивної програми акція захлинулась би. Знайдіть іще випадок, коли б у якійсь іншій країні вийшли мільйони і діяли на такому рівні етики, естетики, людяності. Сколихнулась Європа і Азія. Це вияв європейськості. Вияв душі, розуму, гідності Україна вказує світові, як і куди йти” (П.Кононенко).
власне, завдяки Петру Петровичу ці люди давно знають одне одного. Адже об’єдналися вони на засадах українознавства, національної ідеї.
Зустріч у Львові була надзвичайно плідною. Директор Київського фінансового ліцею Юрій Шукевич підготував “круглий стіл”, на якому проаналізували стан нормативної бази в освіті. Корисним є досвід співпраці ліцею з благодійним фондом, тому що кожен керівник школи відчуває глибокий сум, вивчаючи бюджетні кошториси. Кожен, без винятку, шукає кошти, щоб школа не тільки вижила, а й розвивалася. І, хоч у Конституції записано, що держава гарантує освіту, інколи здається, що директор гарантує освіту. Реальним є те, що не соціальні замовники освітніх послуг контролюють освіту! От і виходить абсурд, не чиновник служить для директора, вчителя, учня, а навпаки – учень, учитель, директор – для чиновника (обговорення на цю тему було активне, тому що проблема болюча).
Фінансування галузі відбувається за залишковим принципом (для порівняння: у Фінляндії на одного учня витрачається 5700 євро на рік. Тайвань виділяє на освіту 14% державного бюджету та до 23 % місцевого, бюджет Тайваню – 500 млрд. Доларів США на рік).
Порівняймо – в Україні у минулому році на одного учня витрачено 686 грн. – (до того ж на все: підручники, платню всім працівникам, комунальні послуги тощо, платня вчителям планується без премій і лише на 10 місяців. Останні два місяці оплачуються за рахунок фонду економії заробітної платні). І хоч учитель буде найталановитішим, найуспішнішим – матеріальне стимулювання для нього нереальне. Пораділи на зустрічі за львівських вчителів, які всі отримали заборгованість по ст. 57, а в Сімферополі – жоден.
Члени клубу відзначили, “що нормативна база недопрацьована: не виписане поняття “заклад”, не зовсім зрозуміло, чи є загальноосвітній навчальний заклад юридичною особою. Було запропоновано внести зміни до Закону “Про благодійництво та благодійні організації”. Без благодійництва освіта не може існувати.
Всі директори відзначили, що економікою освіти в Україні не займаються. Внесено пропозицію ініціювати створення інституту економіки освіти (І.Єрмаков).
Робота клубу «Партнер» відбувалася в обстановці надзвичайної щирості і гостинності, створеній господинею – директором Г.Лопушанською. Була запропонована цікава культурна програма: екскурсія містом, відвідини оперного театру, кав’ярні “Віденська кава”. Великим сюрпризом для учасників зустрічі стало запрошення пані Галини провести святий вечір перед Водохрещем з усіма особливостями святкового дійства в колі її родини.
Але найважливіше – це об’єднання небайдужих, і не тільки самих директорів; передбачена участь учителів у майстер-класах шкіл-партнерів. Вчителі Сімферопольської гімназії поїдуть працювати до творчих лабораторій львів’ян, киян, а також будуть приймати в себе педагогів із Тирасполя і Бендер, які прагнуть освоїти методику колективу музикування. Не будуть забуті й учні. Сімферопольська гімназія планує провести змагання з туризму та спортивного орієнтування. Про участь заявили майже всі школи-партнери. Роботи попереду багато. Клопоти множаться. Але добре, коли є що запозичити у своїх колег. Сильним і щасливим відчуває себе той, хто щедро ділиться, віддає.
Нова українська нація як повноцінний учасник важливих та економічних процесів може формуватися лише шляхом послідовного розвитку освітньої сфери. Завдання поставлені Президентом та новим урядом країни, потребують стратегічного розв’язання проблем підвищення якості людських ресурсів, перепідготовки кадрів, розвитку професій і управлінського персоналу. Якщо ж Україна не відповість на ці внутрішні виклики, вона не буде готова успішно діяти у глобальному світі. На моє глибоке переконання, без рішучого розвитку освітньої сфери стратегічний курс на європейську інтеграцію України та інші далекосяжні плани може призвести до негативних наслідків залишитися лише намірами. На жаль, в політиці України освіта поки ще практикується як соціальна невиробнича та затратна сфера, а не як сфера стратегічних інвестицій, через які закладається фундамент майбутнього розвитку країни.
Сьогодні ми повинні (одне із основних завдань освітянського клубу “Партнер”) сприяти створенню сучасної політики розвитку сфери освіти та науки і перетворенню її на стратегічну рушійну силу формування нової України.
Співробітництво партнерів не замикається лише на взаємодії керівної ланки навчальних закладів. Серед унікально ефективних методів взаємодії педагогів – стажування на майстер-класах досвідчених творчих учителів кожної із шкіл-партнерів. Але школа, учитель працюють на учня, його розвиток і становлення як громадянина України. Тому до спільної діяльності залучаються й учні (як, наприклад, науково-практична конференція з літератури “Ідеал та антиідеал в українській літературі” – на базі Кривого Рогу) чи Всеукраїнський юридичний симпозіум “Молодь і правова освіта в Україні”.
Отже, черговий симпозіум... (Всеукраїнський юридичний Симпозіум “Молодь і правова освіта в Україні” 14 – 17 лютого 2005 року)
Клопоти, велелюддя, резонанс... Останнє, мабуть, найсуттєвіше, бо власне, саме резонанс виступає індикатором якості й доцільності цієї події в освітянському просторі столиці. Втім, це вже відлуння, певна рефлексія, а унікальність юридичного Симпозіуму, як на мене, в тому, що він відбувався на гребені перемоги Помаранчевої революції і збігся з її надзавданням – утвердити й закріпити одвічний потяг Людини до свободи в самостійному, свідомому і відповідальному виборі.
Як усе починалося? З ідеї, мети, змісту... що об’єднані в Концепції юридичного Симпозіуму.
Головна мета Симпозіуму полягала у сприянні вихованню національної еліти України, свідомих громадян – людей державного рівня мислення, особистостей високоінтелектуальних, високодуховних, відповідальних за власну долю і долю держави, здатних до саморозвитку та самореалізації, ефективної праці в правовій державі, спроможних втілювати в життя високі ідеали свободи і демократії.
Вибір науково-навчального спрямування Симпозіуму (право) зумовлений необхідністю вдосконалення юридичної і правової освіти, з метою плекання нового покоління науковців, державних та громадських діячів, готових самовіддано працювати в ім’я розбудови незалежної, правової, демократичної європейської держави – України.
Одночасна участь у Симпозіумі науковців юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, учнів та їх учителів дозволить максимально поширити позитивний досвід правової освіти в усіх регіонах країни.

Результати симпозіуму:
1. Олімпіади.
Олімпіада з основ правознавства була в центрі подій Симпозіуму, бо саме вона визначала, хто стане отим везунчиком, який вступить без усяких там випробувань на юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка або до будь – якого іншого вищого навчального закладу (ця олімпіада прирівнювалася до ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади).
Завдання олімпіади були не тільки складними й цікавими, але й творчими і розвивальними, вимагали глибоких знань, логічного мислення, творчого підходу, уваги, виваженості і..., звичайно, таланту...
Слід зазначити, що перший етап Олімпіади (тестування) пройшов дуже жваво. Учасники були трохи навіть здивовані простоті завдань, але одразу ж, поспілкувавшись, виявили неточності у своїх відповідях.
Завдання другого етапу (практичне) було велике за обсягом. На допомогу прийшли Кодекси, Конституція України (на відміну від Республіканської олімпіади ними можна було користуватися).Такий підхід для учнів був несподіванкою...
Результати олімпіади засвідчили, що більшість учасників не мали доброї теоретичної підготовки й не справилися із поставленими завданнями.
Найбільша можлива кількість балів – 20, із них за тестами – 15, за вирішення практичного завдання (задачі) – 5. Найвищий бал, який отримав учасник олімпіади, – 18, найнижчий – 2. Всього в олімпіаді взяли участь 82 учні з 25 областей України, м. Києва, АР Крим та зарубіжжя (79 учнів із міських закладів, 3 – із сільських; з них – 72 учні спеціалізованих навчальних закладів, а 10 – із загальноосвітніх шкіл). Найбільша кількість учасників з м. Києва – 29 осіб, з УГЛ – 14.
Переможці і призери олімпіади:
І місце – Шаіпов Артем Олександрович, 11 кл. (18 балів), м.Артемівськ, Донецька область;
ІІ місце – Лозицька Катерина Олександрівна, 11 кл. (16 балів), гуманітарна гімназія №143, м.Київ;
Харченко Марина Володимирівна, 11 кл. (16 балів), ліцей “Поділ”, м.Київ;
ІІІ місце – Пахнюк Юлія Володимирівна, 10 кл. (15 балів), Український гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка, м.Київ.

2. Захист наукових ідей.
Третій день роботи Всеукраїнського юридичного симпозіуму – науково-методологічний – був присвячений захисту наукових ідей. 16 лютого в стінах Українського гуманітарного ліцею відбувся індивідуальний та колективний захист проектів за такими темами:
“Охорона та захист результатів інтелектуальної діяльності молоді”;
“Права та обов’язки молоді в трудових, корпоративних і фінансових відносинах”;
“Екологічна освіта населення та підвищення рівня екологічної культури молоді через систему права”;
“Правова діяльність молодіжних організацій в Україні”.
До складу журі входили провідні науковці Київського національного університету імені Тараса Шевченка:
1. Малюга Віктор Іванович – заступник декана юридичного факультету денної форми навчання Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат юридичних наук, доцент;
2. Майданник Роман Андрійович – професор кафедри цивільного права юридичного факультету, доктор юридичних наук;
3. Костенко Олександр Борисович – доцент кафедри теорії та історії держави і права, кандидат юридичних наук;
4. Мірошниченко Анатолій Миколайович – викладач кафедри трудового, земельного та екологічного права, кандидат юридичних наук.
Оцінка робіт здійснювалася за такими критеріями:
- актуальність обраної теми проекту;
- юридична обґрунтованість;
- форма обраної доповіді;
- відповіді на запитання членів комісії.
На суд журі були представлені різноманітні індивідуальні та колективні роботи з окресленої тематики. Першими взяли слово господарі. Учениця 34-ї юридичної групи Українського гуманітарного ліцею Катерина Бондар підкорила аудиторію високим рівнем фахових знань. ЇЇ виступ на тему “Проблеми реалізації екологічного права в Україні” був логічним, змістовним, із наведенням статистичних даних, із пропозицією конкретних шляхів щодо звуження існуючої проблеми у сфері екології.
Відрадно, що й гості столиці теж були активними. З великим натхненням захищала свій проект “Модель формування правосвідомості школярів через діяльність молодіжних громадських організацій (на прикладі Житомирської обласної молодіжної організації “Правосвідома молодь”)» учениця 11-го класу Житомирської гуманітарної гімназії №23 Юлія Семеній. Вона запропонувала алгоритм створення молодіжної громадської організації, метою якої є правова освіта школярів, від ідеї до втілення у життя. До речі, Юля сама стояла біля витоків цієї організації, а зараз є її президентом.
Цікавою та актуальною була доповідь “Правові засади діяльності молодіжних організацій у ПМР” учнів з м.Бендери Андрія Салати та Олександра Чудака. “Законодавство Придністров’я знаходиться в стадії становлення. Нам потрібно багато працювати, щоб створити насправді якісне законодавство, яке буде працювати ефективно щодо молоді. Держава повинна запроваджувати нові системи у вихованні молодих. Сьогодні потрібно сформувати ширшу співпрацю між урядом та молодіжними організаціями. Це може надати системі роботи з молоддю демократичності та прийняття рішень на онові спільної згоди”, – кажуть вони.
Переможцями захисту наукових ідей стали:
 – “Охорона та захист результатів інтелектуальної діяльності молоді” – ІІІ місце – Кочеткова Олександра Олександрівна, Ліцей “Інтелект” м. Ужгород;
ІІІ місце – Сиротенко Денис Олександрович, ЗОШ №7 м. Ужгород;
ІІІ місце – Шляхта Віталій Іванович, ЗОШ №1 м. Ужгород.
 – “Права та обов’язки молоді в трудових, корпоративних та фінансових відносинах” – ІІ місце – Щербина Ірина Віталіївна, УГЛ КНУ ім.. Тараса Шевченка м. Київ;
за участь – Корнієнко Катерина Валеріївна, Українська школа-гімназія м. Сімферополь;
за участь – Одиниця Ганна Олександрівна, Українська школа-гімназія м. Сімферополь;
за участь – Неліна Ірина Геннадіївна, Українська школа-гімназія, м. Сімферополь.
 – “Екологічна освіта населення та підвищення рівня екологічної культури молоді через систему права” І місце – Бондар Катерина Петрівна, УГЛ КНУ ім.. Тараса Шевченка м. Київ;
ІІ місце – Горожанкін Вадим Володимирович; ЛУГГ м. Львів;
ІІ місце – Гур’янова Наталія Володимирівна, ЛУГГ м. Львів;
за участь – Литвинчук Ганна Олександрівна, Українська школа-комплекс №47, м. Астана;
за участь – Власкова Ольга Сергіївна, Українська школа-комплекс № 47, м. Астана;
за участь – Длужнєвська Ольга Петрівна, Республіканський український теоретичний ліцей м. Тирасполь;
за участь – Юриста Катерина Олександрівна, Республіканський український теоретичний ліцей м. Тирасполь.
 – “Правова діяльність молодіжних організацій в Україні” І місце – Семеній Юлія Олександрівна, Житомирська міська гуманітарна гімназія № 33; ІІ місце – Сухович Михайло Георгійович; НВК №8 м. Кам’янець-Подільський; ІІ місце – Булаєнко Олександр Олексійович, Кам’янець-Подільський міський ліцей; ІІ місце – Кучерява Мар’яна Борисівна, Кам’янець-Подільський міський ліцей; ІІІ місце – Чудак Олександр Михайлович, Українська гімназія ім. Котляревського м. Бендери; ІІІ місце – Салата Андрій Володимирович, Українська гімназія ім. Котляревського м. Бендери;
за участь – Шевченко Олена Сергіївна, ЗОШ №6 І─ІІІ ступеня м. Прилуки.

Чергове засідання партнерів
Програма засідання:
1. Виховні системи (концепції) вітчизняні та зарубіжні (компаративний аналіз).
В обговорені бере участь Іван Дмитрович Бех, доктор психологічних наук, директор Інституту проблем виховання АПН України, заслужений діяч України.
2. Апробовані моделі виховної діяльності (з досвіду навчальних закладів шкіл-партнерів).
Директори представляють виховні моделі своїх навчальних закладів.
3. Українознавство – філософсько-методологічна основа родинного виховання національної системи освіти.
Виступ Петра Петровича Кононенка, доктора філологічних наук, академіка АНВШ, директора Інституту українознавства Міністерства освіти і науки України.
4. Літературні читання на тему: “Концепція, ідея та антиідеал людини в українській літературі”.
Легендарне Криворіжжя... Близько трьох поколінь тому панував тут безмежний степ, де вітер гнав хвилі ковили, а нині пролягли сучасні проспекти, небо прорізали копри шахт і труби заводів. Саме на цій землі з 14 по 16 квітня 2005 року відбулося чергове засідання елітного освітянського клубу “Партнер”. У засіданні взяли участь більшість членів клубу. Гостинно приймали їх визнані директори м. Кривого Рогу: Поручинський П.А. – директор Центрально-міського ліцею, Маркіна С.В. – директор Жовтневого ліцею та Хабло Є.В. – директор Центрально-міської гімназії, які також є дійсними членами клубу.
Програма трьохденного засідання була присвячена проблемам виховання сучасної молоді. В роботі клубу взяли участь почесні гості: Філіпчук Г.Г., доктор педагогічних наук, професор, академік АПН України та Канішевська Л.В., кандидат педагогічних наук, доцент, завідуюча лабораторією виховної роботи в закладах інтернатного типу Інституту проблем виховання АПН України.
Робота відбувалася в досить напруженому режимі.
14 квітня 2005 р. гостей приймав колектив Центрального міського ліцею. Директор ліцею Павло Поручинський ознайомив членів клубу з виховною системою ліцею, яка охоплює 428 ліцеїстів, здібних і талановитих, розумних і наполегливих, співучих і артистичних, закоханих у свій ліцей та 35 талановитих, справедливих, відданих дітям і своїй справі вчителів. Фрагменти виховної системи ліцею гості побачили під час презентації: засідання клубу “Лідер”, виступу 11-тикласниці Лопатнюк Юлії з науково-дослідницькою роботою присвяченого геральдиці – гербу Кривого Рогу, web-сайту “Ніхто не забутий, ніщо не забуте” – присвячений 60-ти річчю Перемоги над фашизмом, запальних українських танців у виконанні ансамблю в оригінальних українських костюмах власного виготовлення. Але найголовнішою цінністю були осяяні творчістю інтелектуальні обличчя ліцеїстів, які продемонстрували, що виховна система, спрямована на формування громадянина-патріота-гуманіста, дає свої позитивні плоди.
В цей день члени клубу “Партнер” були прийняті ректором Криворізького державного педагогічного університету, доктором педагогічних наук, професором Володимиром Буряком В ході бесіди були обговорені проблеми підготовки висококваліфікованих педагогічних кадрів, які так потрібні сучасній школі, проблеми престижності професії педагога. Ректор зазначив, що педагогічна освіта набуває оптимального вигляду, якщо в її цілісній структурі досягнуто динамічної рівноваги двох основних процесів – функціонування і розвитку. Поки що ж зберігається пріоритет функціонування над розвитком. Процес розвитку педагогічної освіти і досі відстає за всіма позиціями від процесу функціонування й відтворення усталеної системи, що призводить до суперечностей із провідними тенденціями розвитку сучасної освітньої практики, такими як багаторівневість і багатощаблевість, гнучкість, відкритість, варіантність, полікультурність, етнорегіональність і неперервність освіти. Саме ці суперечності обговорювалися на “круглому столі” вченими та директорами-практиками.
А далі ми відвідали університетський музей літературного Криворіжжя в якому ознайомилися з унікальною колекцією видань поетів Криворіжжя, виставкою декоративно-прикладного мистецтва, а також взяли участь в літературному конкурсі науково-дослідницьких робіт на тему “Концепція, ідеал та антиідеал людини в українській літературі" серед учнів загальноосвітніх шкіл та студентів педагогічного університету. На слуханнях виступили також гості – учні старших класів ліцеїв і гімназій Києва, Боярки, Сімферополя, Львова, які приїхали із своїми директорами (це ще одна із форм діяльності нашого клубу: учень – директор). Проведенням конкурсу керував декан філологічного факультету, завідуючий кафедрою української літератури КДПУ, доктор філологічних наук, професор Козлов А.В.
Змістовною була зустріч гостей-педагогів з різних куточків України та зарубіжжя з директорами загальноосвітніх шкіл м. Кривого Рогу. Перед учасниками виступив Філіпчук Г.Г. доктор педагогічних наук, професор, академік АПН України який виокремив суть найважливіших проблем національного виховання сучасної молоді. Переконливі цифри результатів соціологічних досліджень: в Україні батьки лише 5 хвилин на добу займаються вихованням своїх дітей, американці – 44 хвилини, а китайці – 55; не залишили поза увагою кожного із присутніх. А тому, відродження народних традицій у вихованні – філософія родинності сприймалась як єдина вірна основа національної системи виховання (розроблена досконало науково-дослідним Інститутом українознавства, автор – Кононенко П.П.). Канішевська Л.В. – завідувач лабораторії НДУ проблем виховання, проаналізувала основні виховні системи європейської педагогіки, відзнаила, що виховна система – це цілісний організм, який виникає в процесі інтеграції основних компонентів виховання (мета, суб’єкти виховання, їхня діяльність, спілкування, відносини, кадровий потенціал, матеріальна база), що сприяє в кінцевому рахунку розвитку і саморозвитку особистості, створенню своєрідного, за визначенням К. Ушинського, “духу школи”.
В цей день педагогів і науковців гостинно зустрічала Центральна міська гімназія на чолі з енергійним та творчим директором – Євгенією Хабло. Гаслом гімназії є “Бути, жити, творити”. Представники чотирьохсот сорока гімназистів ознайомили гостей з елементами гімназійної виховної системи, пріоритетами якої є добро, краса, віра в майбутнє. Учнівський гімназійний хор під керівництвом досвідченого педагога Суханової Л.Ф. супроводжував презентацію чудовим виконанням народних та патріотичних пісень.
В роботі засідання клубу “Партнер” активну участь взяла Наталія Донченко, начальник відділу освіти виконкому центральної міської районної ради Кривого Рогу. Між начальником і директорами інноваційних закладів освіти відчувається постійна і зацікавлена співпраця, що є запорукою успіху.
Наступного дня, 15 квітня, гості відвідали ще один елітний загальноосвітній заклад міста – Жовтневий ліцей. Прекрасною композицією, присвяченою 230 річниці рідного міста, зустрічали гостей учні ліцею (що, до речі, виявилося приємною несподіванкою і для директора ліцею – Світлани Маркіної). Досвідчений директор, професіонал своєї справи, Маркіна С.В. зробила короткий екскурс до історії створення і розвитку ліцею, окреслила нелегкий шлях творчого зростання свого педагогічного колективу, який крок за кроком брав усе вище встановлену професійну “планку”, разом з дітьми і батьками створюючи єдину ліцейну родину однодумців і творців власної виховної системи. В ліцеї працюють творчі педагоги, такі неординарні особистості, як Віктор Грищенко, член Національної спілки письменників України, автор багатьох статей і роздумів на літературні теми, прози та поезії.
Ліцей, яким керує Маркіна С.В. є центром гармонійного розвитку особистості, де учні охоплені найрізноманітнішими формами позакласної діяльності, де є живе співробітництво з викладачами Криворізького державного педагогічного університету, Криворізьким технічним університетом, НДІ Укрпроммед.
До речі, членам клубу пощастило взяти участь в засіданні круглого столу “Актуальні проблеми біоетики” учнівської конференції, яку 15 квітня на базі Жовтневого ліцею спільно провели науковці вище названих університетів, НДІ, управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради, відділ освіти виконкому Жовтневої районної ради та Криворізький Жовтневий ліцей. Гаслом конференції були слова Ф.Рабле “Наука без совісті спустошує душу”. Приємно вразила гостей зацікавленість і обізнаність ліцеїстів із темою конференції.
Без духовності людське життя не мало б сенсу. А духовна спадщина плекається кожним народом із покоління в покоління. Саме з метою вивчення своєї минувшини, історії свого народу і діє у Жовтневому ліцеї історичне наукове товариство “Джерело”, здійснюються щорічні археологічні експедиції, творить клуб “Дебати”.
Предметною була також бесіда педагогів гостей з директорами гімназій та ліцеїв Кривого Рогу. Упродовж двох днів плідної роботи найактивнішим учасником зустрічей, педагогічних дебатів, конференцій, круглих столів була президент клубу “Партнер” Сазоненко Г.С., кандидат педагогічних наук, заслужений учитель України. У своїх виступах Сазоненко Г.С. окреслила деякі проблеми реформування освіти в Україні: завдання і перспективи ліцейної та гімназійної освіти; технологізації освіти; акмеології, як науки професійного сходження до вершини, успіху учня і самодостатності педагога, визнання його суспільством; збереження вчителя, як центральної фігури освіти; акметехнології.
Ганна Сазоненко, проаналізувала сучасні концепції виховання, наголошувала, що їх орієнтація має бути на особистість і в цьому є основна місія закладу, виховання має стати первинним, навчання – вторинним. В сучасній педагогічній науці та практиці відомо близько 30 концепцій (моделей) виховання. Деякі з них: системна модель виховання – це цілеспрямоване управління процесом розвитку особистості; системно-рольова теорія становлення дитини (автори виходять із соціального механізму наслідування і примноження соціальних цінностей); культурологічна концепція – в ній центральним є образ культури ХХІ ст., якому має відповідати людина культури; концепція громадянського виховання, метою якого є розвиток особистості з високою громадянською культурою..., концепція самовиховання, в основі якої поняття “самість”, самопізнання, саморозвиток, самовдосконалення, самореалізація тощо. Окремо вона зупинилася на концепції національного виховання “Громадянин України ХХІ ст.”, розробленої практично.
Своїми здобутками і роздумами з питань розвитку ліцейної освіти з учасниками зустрічі поділився директор природничого ліцею №145 м.Києва Левтик М.М.
Яскравим прикладом всебічного розвитку творчості учня в позаурочний час є діяльність криворізького театру музично-пластичних мистецтв “Академія руху”, яким керують Олександр та Антоніна Бєльські. Театр Бєльських, як його з любов’ю називають криворізькі, має багато нагород найпрестижніших фестивалів і конкурсів, але мабуть найбільшим досягненням театру є розвиток творчих обдаровань дітей та молоді, адже театр – молодіжний. Дякуючи діяльності театру “Академія руху”, українська еліта поповнюється артистичною молоддю, яка відчуває поезію, напрочуд музична, працьовита і гармонійна на сцені і в житті.
Гостям пощастило побачити виставу “Безсоння” за мотивами творів Т.Шевченка (“Катерина”, “Гайдамаки”). Високе виконавче мистецтво молодих акторів вразило глядачів. Через образ малого Тараса на сцені театру виступили дві долі – Катерини і гайдамаків – покори й бунту. Стражденна українська душа палахкотіла на сцені вогнем кохання і відчаю, боротьби і смирення, надії та віри. Вистава талановитої молоді нікого не залишила байдужим.
Впродовж трьох днів закохані у своє місто педагоги криворіжці провели гостей вулицями, парками і скверами рідного міста. Гості відвідали, наприклад, човнову станцію в парку імені “Правди”, побачили один із найпотужніших гірничодобувних та металургійних комплексів світу – “Криворіжсталь” та деякі інші великі промислові підприємства, заклади культури міста.
Всі міста так чи інакше мають форму кола. Місто Кривий Ріг – найдовше в Європі – має форму дороги. Ця дорога веде до нових обріїв, до кращого майбутнього. І це майбутнє неможливе без учнівської молоді, молоді, яка разом з педагогами і родиною щоденно творить історію міста і країни.
Символічно, що газета заснована управлінням освіти і науки виконкому криворізької міської ради має назву “Пріоритет”. Під час триденного перебування в м. Кривий Ріг гості – педагоги з різних куточків України справді переконалися, що справа виховання молоді в цьому місті пріоритетна.
Клуб “Партнер” з великою користю провів своє чергове засідання у місті Кривий Ріг. А попереду – державна атестація учнів, літній відпочинок, підготовка закладів до нового навчального року і… мрії про те:
– щоб Школа стала центром освіченості, культури і вихованості;
– щоб Учитель був поцінований у власній державі;
– щоб Учень зміг виявити і реалізувати свої Таланти;
– щоб Батьки – Діти – Вчителі стали непереможним виховним колом.
Український гуманітарний ліцей (надалі УГЛ) досяг високого рівня навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення навчального процесу, став відомим центром інноваційної освіти, який проводить значну роботу із запровадження перспективних освітніх технологій, розробки та створення акмеологічного освітнього простору, введення системного моніторингу в освітній процес. За наказом Міністерства освіти і науки України, УГЛ здійснює апробацію електронних засобів навчального призначення. Ліцей став ініціатором і організатором Всеукраїнських симпозіумів для гуманітарно-обдарованої молоді, які він проводить у тісному контакті з ректорами та відповідними факультетами університету. Близько 6% ліцеїстів є переможцями ІV туру Всеукраїнських предметних олімпіад. Протягом 2002 – 2004 років 160 із 336 (48%) випускників ліцею вступило до КНУ. Досягнення УГЛ відзначені подякою Президента України, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, орденом «За розбудову України» імені Михайла Грушевського ІV ступеня, низкою інших нагород.