XVII Міжнародна науково-практична конференція

21–23 вересня 2012 р. у центрі Гуцульщини, на Верховинщині, відбулася знаменна подія: ХХ Гуцульський  фестиваль. У його рамках пройшла ХVII Міжнародна науково-практична конференція «Основні особливості соціально-економічного та культурно-духовного розвитку Гуцульського регіону в специфічних етнографічних, гірських ландшафтно-кліматичних умовах у період сучасних глобалізаційних процесів: стан, проблеми, перспективи». ННДІУВІ проводив ці заходи разом з райдержадміністрацією і райрадою, і ця координація була надзвичайно ефективною та перспективною.
Конференція як науковий захід пов’язана з культурою і виробляє певні наукові основи шляхів розвитку та втілення в практику соціально-економічних, культурно-духовних, державотворчих процесів, залучаючи до активної участі в них широкі кола інтелігенції та інших верств українського суспільства. Це, звичайно, в своїй сукупності сприяє поступу суспільно-культурного прогресу в тій чи іншій місцевості – місті, районі, регіоні – і позитивно впливає на суспільні процеси в державі. В роботі конференції взяли участь близько 300 учасників. Із розглянутих на конференції проблем з доповідями та науковими повідомленнями виступило понад 60 учасників.
Конференцію після вступного слова відкрив голова Верховинської районної ради, голова Асоціації органів місцевого самоврядування регіону Гуцульщини Ярослав Кікінчук. Вітаючи учасників конференції, він зосередив свою увагу на основних аспектах роботи виконавчої влади над соціально-економічним та культурно-духовним розвитком Верховинщини: здійснення обсягової програми з благоустрою краю, фінансової підтримки видавничої справи, зокрема, випуск таких важливих і цікавих видань, як збірник наукових праць «Верховинщина за 20 років незалежності України», «Гуцульський календар», а також святковий спецвипуск журналу «Гуцульщина».
Голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитро Ватаманюк у своїй промові зосередив увагу учасників конференції на проблемах, які товариство вирішувало разом з органами влади Верховинського та інших районів Гуцульського регіону.
Він наголосив на активізації районних і міських відділень товариства «Гуцульщина», які вкладали свою працю в соціально-економічний та культурно-духовний розвиток на місцях, і назвав чимало прикладів з організації їхньої роботи. Зокрема, зусиллями Рахівської районної організації товариства «Гуцульщина» Закарпатської області (голова Іван Беркела) було споруджено і відкрито в центрі міста Рахова пам’ятник гуцулу, проводились фестивалі сатири й гумору, дні сіл та огляди гуцульської вишивки тощо. Ця громадська організація також брала активну участь у підготовці і проведенні свята 125-річчя встановлення знаку «Центр Європи», щорічних святах «Гуцульська бриндза» та ін.
Голова товариства «Гуцульщина» у Львові Василь Коржук вручив пам’ятні знаки «Заслужений гуцул» ряду ветеранів товариства «Гуцульщина», органів місцевого самоврядування та виконавчої влади Гуцульського регіону.
Пленарне засідання Міжнародної конференції продовжилось доповідями учених з проблем, винесених на її обговорення: доповідь «Роль державної мови і культури в системах виховання та освіти» виголосив директор ННДІУВІ МОНМС акад. Петро Кононенко, про «Специфічні проблеми організації праці в гірських умовах Гуцульського регіону та її результативності» доповів завідувач відділення «Філія Гуцульщина» ННДІУВІ Петро Шкрібляк.
Зацікавлено сприйняли учасники пленарного засідання конференції презентований проект «Санктуріум унікальних культур світу – Гуцульщина», виконаний Центром української культури в Естонії за підтримки Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Презентував проект його керівник Анатолій Лютюк (Таллінн).
Глибинний розгляд життєво важливих проблем, включених у програму конференції, продовжувався на чотирьох її секціях.

Секція І
«Місце, роль і завдання органів місцевого самоврядування, виконавчої влади та громадськості в організації забезпечення соціально-економічного і культурно-духовного розвитку Гуцульщини
та здійснення реформ у специфічних етнографічних і гірських ландшафтно-кліматичних умовах»

 Засідання секції Міжнародної науково-практичної конференції «Основні особливості соціально-економічного та культурно-духовного розвитку Гуцульського регіону в специфічних етнографічних, гірських ландшафтно-кліматичних умовах у період сучасних глобалізаційних процесів: стан, проблеми, перспективи» відбулося в рамках ХХ ювілейного Міжнародного Гуцульського фестивалю 21 вересня 2012 р. у залі засідань Верховинської районної ради.
У роботі секції взяли участь: голова Верховинської районної державної адміністрації Василь Гондурак, голова Верховинської районної ради, голова Асоціації органів місцевого самоврядування етнорегіону Гуцульщини Ярослав Кікінчук, голови та заступники голів районних рад регіону Гуцульщини, голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитро Ватаманюк, голови районних організацій товариства «Гуцульщина».
З доповіддю «Про місце, роль і завдання органів місцевого самоврядування Гуцульщини в організації забезпечення соціально-економічного та культурно-духовного розвитку» перед учасниками секційного зібрання виступив заступник голови Путильської районної ради Чернівецької області А.Дутчак.
З інформацією про стан і шляхи вдосконалення співпраці відділення «Філія Гуцульщина» ННДІУВІ з місцевими владними структурами, органами і закладами освіти, культури, громадськими організаціями щодо питань розвитку соціально-культурних сфер Гуцульського етнорегіону виступив завідувач відділення «Філія Гуцульщина» ННДІУВІ П.Шкрібляк. Він наголосив на активній співпраці філії з місцевою владою у вирішенні надзвичайно важливих питань соціально-економічного та культурно-духовного розвитку Гуцульщини.
П.Шкрібляк окреслив бачення активізації співпраці у даному напрямку та вирішення існуючих проблем розвитку гірських територій Галичини, Закарпаття та Буковини в цілому.

Секція ІІ
«Стан і шляхи вдосконалення діяльності природоохоронних, лісоохоронних та деревообробних відомств Гуцульського регіону щодо виконання вимог законів України з питань збереження природи, довкілля, раціонального використання лісових та інших природних ресурсів
у сучасних умовах»

Секція розглянула основні проблеми і завдання науково-дослідної і природоохоронної діяльності національних природних парків на теренах Гуцульського регіону, актуальну тему збереження природи й екології Українських Карпат.
Роботою секції керували: Михайло Нечай, директор НПП «Верховинський»,  к. і. н. Ярослав Зеленчук,  начальник наукового відділу НПП «Верховинський».
На секції було заслухано і обговорено 15 доповідей, із якими виступили керівники природоохоронних закладів Гуцульського регіону Українських Карпат і наукові співробітники, а також досвідчені дослідники з наукових установ України.
У доповідях вони, в першу чергу, звернули увагу на проблему всихання смерекових лісів у високогір’ї Українських Карпат, основні напрями вдосконалення природоохоронної діяльності, завдання науково-дослідної та еколого-освітньої роботи, перспективи розвитку природоохоронних установ у сучасних умовах незалежності України. Важливо, що на секції було розглянуто конкретні науково-практичні проекти: збереження рослинного світу басейну гірської річки Черемошу, раціонального використання мінеральної води «Буркут», відновлення корінних деревостанів в лісах Українських Карпат, збереження цінної породи гуцульських коней у цьому гірському краї, організації екологічних дій територіальних громад Гуцульщини. Зроблено висновки, що поліпшення екологічного стану навколишнього природного середовища, збереження найцінніших видів рослинного і тваринного світу Гуцульського регіону Українських Карпат є важливим завданням не тільки професійних природоохоронців, а й усього місцевого населення та численних гостей краю.

Секція ІІІ
«Стан, завдання та шляхи відродження і розвитку сільськогосподарського виробництва на Гуцульщині в специфічних гірських ландшафтно-кліматичних умовах Українських Карпат»

На конференції працювала секція з проблем сільського господарства регіону Гуцульщини. Керівниками секції були: Юрій Сіренчук, заступник голови Верховинської РДА, к. с.-г. н. Олег Величко, начальник Управління агропромислового розвитку Верховинської РДА.
На секції було заслухано і обговорено 7 доповідей, із якими виступили науковці, керівники і досвідчені працівники сільського господарства Гуцульського регіону України.
Під час роботи секційного засідання було висловлено ряд конкретних пропозицій щодо дальшого розвитку сільського господарства Гуцульщини і Українських Карпат в сучасних ринкових умовах України. Основні пропозиції даної секції: надати статусу «Екологічно чистої» тій продукції сільського господарства, яка вироблена в Карпатському регіоні України; зробити аналіз ґрунтів в Карпатському регіоні України; забезпечувати населення Гуцульщини відповідним посадковим матеріалом сільськогосподарських культур, що найкраще підходять для гірських ґрунтів і природно-кліматичних умов цього краю, та безпечними засобами захисту рослин; вивчити питання ринку реалізації сільськогосподарської продукції; облаштувати під’їзні дороги до полонин; здійснювати щорічну очистку полонин від кінського щавлю; вивчити питання покращення селекційно-племінної роботи; проводити рекламні акції сільськогосподарської продукції, яка виготовлена в Карпатському регіоні України; вивчити питання ціноутворення на продовольчі товари, вироблені у Карпатському регіоні України; звернутись до районних рад Гуцульського регіону України із пропозицією про виділення коштів для проведення відповідних обстежень особистих селянських господарств місцевого населення краю.

Секція IV
«Сучасний стан і шляхи вдосконалення профорієнтаційної роботи в закладах освіти Гуцульського регіону щодо приведення  її у відповідність до потреб соціально-економічного та культурно-духовного розвитку Гуцульського краю на сучасному етапі й на перспективу»

Освітянською секцією керували Василь Гуцуляк, начальник відділу освіти Верховинської РДА, к. ф.-м. н. Іван Зеленчук, старший науковий співробітник відділення  «Філія Гуцульщина» ННДІУВІ.
Учасники заслухали і обговорили 12 доповідей науковців, керівників і досвідчених працівників закладів освіти Івано-Франківської, Чернівецької і Закарпатської областей.
Більшість учасників секційного засідання конференції аргументовано доводили, що професійна підготовка учнів ЗНЗ Гуцульщини має відповідати потребам соціально-економічного і духовно-культурного розвитку цього самобутнього гірського краю України.
Учасники секційного засідання наголосили на тому, що проблеми профорієнтаційної роботи загальноосвітніх і вищих навчальних закладів Гуцульського регіону потребують комплексного науково-педагогічного аналізу і є вкрай актульними в сучасних умовах становлення та розвитку України.

Рекомендації
Міжнародної науково-практичної конференції
«Основні особливості соціально-економічного та культурно-духовного розвитку Гуцульського регіону в специфічних етнографічних, гірських ландшафтно-кліматичних умовах у період сучасних глобалізаційних процесів: стан, проблеми, перспективи» (21 вересня 2012 р.)

Заслухавши та обговоривши доповіді, що передбачались програмою Міжнародної науково-практичної конференції, учасники вирішили:
1. Звернутися до загальнодержавних, регіональних і місцевих органів влади, їх відомств: культури, освіти, економіки та ін. сприяти процесам щодо позитивного розв’язання проблем соціально-економічного, культурно-духовного розвитку в Гуцульському регіоні, враховувати його специфічні етнографічні, гірські ландшафтно-кліматичні умови та сучасні глобалізаційні процеси, які ускладнюють життя та працю людей цього краю.
2. Звернутися з проханням до Верховної Ради України:
2.1. Продовжити роботу над підготовкою нового законодавства: проектів законів про засади державної регіональної політики, адмінтериторіальний устрій, самоврядування громади, врахувавши при цьому специфіку гірських ландшафтно-кліматичних умов.
2.2.Виробити науково обґрунтоване визначення системи адміністративно-територіального устрою України, до якого мають входити лише адміністративно-територіальні одиниці.
2.3. Зберігаючи нинішній статус районних та обласних рад, передбачити створення їхніх виконавчих органів з одночасною зміною статусу відповідних місцевих державних адміністрацій щодо виконання ними переважно контрольно-наглядових функцій. Це сприятиме здійсненню політики децентралізації.
2.4. Здійснити поетапне прийняття Кодексу законів про місцеве самоврядування в Україні, який мав би форму акту прямої дії і регламентував би всі сфери функціонування інституту місцевого самоврядування.
3. Звернутись з проханням до Кабінету Міністрів України:
3.1. Забезпечити виконання в повному обсязі Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».
3.2. Беручи до уваги вимоги ст. 3 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», врахувати негативний фактор щодо формального підходу при розподілі фінансових асигнувань та суттєве його зменшення місцевим бюджетам і переглянути раніше прийняте рішення, спрямувавши додаткові кошти з державного бюджету місцевим бюджетам для високогірних районів на проведення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання доріг і вулиць комунальної форми власності.
3.3. Поширити дію п. 1.5 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 23.04.2012 р. №497 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню», на все населення, що проживає в населених пунктах, якому надано статусу гірських та не газифікованих природним газом і в якого відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання, а також вдвічі збільшити для таких споживачів обсяги споживання електроенергії.
3.4. Враховуючи специфічні проблеми організації праці в гірських умовах, дати можливість територіальним громадам формувати власні збалансовані реальні бюджети.
3.5. Відмовитись від практики формування і затвердження бюджетів, які базуються на формулі «на одного жителя», «на одного учня», оскільки це ставить у нерівний матеріальний стан кожного «жителя» та «учня», що проживають у віддалених населених пунктах, з тими, що проживають на навколишніх територіях обласних центрів.
3.6. Розробити науково обґрунтовану державну програму використання та поновлення лісових ресурсів Карпат, ефективного збереження і використання мінеральних вод та природних джерел з врахуванням перспективи розвитку туризму.
3.7. Виділити кошти на попередження та ліквідацію наслідків стихійних лих, спорудження та реконструкцію берегозахисних і водорегулюючих споруд та укріплень на гірських річках.
4. Звернутися з проханням до обласних державних адміністрацій та обласних рад Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської та Львівської областей:
4.1. Надати можливість районним державним адміністраціям та районним радам, спільно затвердженою уповноваженою комісією, проводити розподіл лісосічного фонду лісокористувачам для проведення господарської діяльності на підвідомчих територіях.
4.2. Розробити науково обґрунтовані регіональні програми використання та поновлення лісових ресурсів Карпат, ефективного збереження і використання мінеральних вод та природних джерел з урахуванням перспективи розвитку туризму.
4.3. Виробити механізм відпуску будівельного лісу за пільговими цінами жителям високогірних районів та для спорудження об’єктів соціально-культурного призначення.
5. Відкрити міжшкільні навчально-виробничі комбінати у районних центрах Гуцульського регіону України з програмою «Традиційне гірське господарство Гуцульщини».
6. У загальноосвітніх навчальних закладах Гуцульського регіону України ввести факультативний курс «Традиційне гірське господарство Гуцульщини».
7. З метою координації природоохоронної діяльності на Гуцульщині створити громадську організацію «Асоціація природо-заповідних установ Гуцульського регіону України».
8. Здійснити комплексні наукові дослідження лісів Українських Карпат з метою встановлення причин усихання смерекових лісів.
9. Вирішити питання про надання харчовим продуктам, виробленим на території Гуцульщини за традиційними органічними технологіями, статусу «Екологічно чистий харчовий продукт».
10. Розробити і затвердити спеціальну етноекономічну програму «Розвиток традиційного полонинського господарства Гуцульщини», основу якої становить карпатське вівчарство.
11. Зберегти систему ЗНЗ, що склалась і функціонує в роки незалежності України на території Гуцульського регіону, та вдосконалювати навчально-виховну роботу її закладів.
12. Продовжити практику проведення науково-практичних конференцій у рамках традиційних міжнародних гуцульських фестивалів з широким залученням відомих учених, депутатів різних рівнів, суспільно-громадських діячів, працівників освіти, культури та інших сфер.